Napoli no - Enrico Ruggeri

Il sole sta cercando l’orizzonte,

per strada ancora gridano alla vita;

in questo lungo albergo incontro al mare,

non ci guardiamo in faccia quasi più.

Nel cielo si confondono i colori,

balconi, tende e i tavoli di un bar,

con noi che non abbiamo più domani

e già sappiamo come finirà.

Napoli no che non lo sa

che allo spettacolo stavolta non si ride.

Napoli no, non è felice.

Napoli che accompagna lei che se ne va

e prende il cuore con la musica che ha.

Camminano vicini nella sera

ragazzi che rincorrono la vita;

non cantano soltanto le canzoni,

ma scelgono il futuro e la città.

Mi guardi ma il pensiero è già lontano:

si perde nel profumo di caffè

e finalmente arriva fino al mare,

che fa paura quasi come te.

Napoli no che non lo sa

se io domani sentirò la tua mancanza.

Napoli no, non è una stanza:

è un palcoscenico che recita con me.

Ma lungo il lungomare il pubblico non c'è.

Napoli no, non era qui

che io volevo consumare quel finale.

Napoli no, non è gentile

venirsi a fare tanto male proprio qui.

Napoli scusami e prendimi così,

Napoli scusami e prendimi così

Сонце шукає горизонту,

на вулиці досі плачуть за життя;

в цьому довгому готелі зустрічає море,

ми майже не дивимося один на одного.

На небі кольори плутаються,

балкони, штори та барні столи,

з нами, у кого вже немає завтрашнього дня

і ми вже знаємо чим це закінчиться.

Неаполь ні, що не знає

що цього разу ти не смієшся на шоу.

Неаполь ні, це не радує.

Неаполь супроводжує її, коли вона йде

і захоплює своєю музикою.

Увечері вони гуляють близько один до одного

діти в погоні за життям;

вони не просто співають пісні,

але вони обирають майбутнє і місто.

Ти дивишся на мене, але думка вже далека:

губиться в ароматі кави

і нарешті досягає моря,

майже так само страшно, як і ти.

Неаполь ні, що не знає

якщо я сумую за тобою завтра.

Неаполь ні, це не кімната:

це сцена, яка грає зі мною.

Але громадськості на набережній немає.

Неаполь ні, тут не було

що я хотів спожити цей кінець.

Неаполь ні, це не люб'язно

прийти, щоб постраждати прямо тут.

Неаполь, вибач і прийми мене таким,

Неаполь, вибач і прийми мене таким