Quello che le donne non dicono (with Fiorella Mannoia) - Enrico Ruggeri, Fiorella Mannoia

Ci fanno compagnia certe lettera d’amore

Parole che restano con noi

E non andiamo via

Ma nascondiamo del dolore

Che scivola, lo sentiremo poi

Abbiamo troppa fantasia, e se diciamo una bugia

?

Una mancata verit?

Che prima o poi succeder?

Cambia il vento ma noi no

E se ci trasformiamo un po'

?

Per la voglia di piacere a chi c'?

Gi?

O potr?

Arrivare a stare con noi

Siamo cos?

?

Difficile spiegare

Certe giornate amare, lascia stare, tanto ci potrai trovare qui

Con le nostre notti bianche

Ma non saremo stanche neanche quando ti diremo ancora un altro «si»

In fretta vanno via della giornate senza fine

Silenzi che familiarit?

E lasciano una scia le frasi da bambine

Che tornano, ma chi le ascolter…

E dalle macchine per noi

I complimenti dei playboy

Ma non li sentiamo pi?

Se c'?

Chi non ce li fa pi?

Cambia il vento ma noi no

E se ci confondiamo un po'

?

Per la voglia di capire chi non riesce pi?

A parlare

Ancora con noi

Siamo cos?, dolcemente complicate

Sempre pi?

Emozionate, delicate

Ma potrai trovarci ancora qu?

Nelle sere tempestose

Portaci delle rose

Nuove cose

E ti diremo ancora un altro «si»

?

Difficile spiegare

Certe giornate amare, lascia stare, tanto ci potrai trovare qui

Con le nostre notti bianche

Ma non saremo stanche neanche quando ti diremo ancora un altro «si»

Компанію нам складають певні любовні листи

Слова, які залишаються з нами

І давайте не відходити

Але ми приховуємо біль

Це ковзає, почуємо пізніше

У нас забагато фантазії, і якщо ми говоримо неправду

?

Брак правди?

Що станеться рано чи пізно?

Вітер змінюється, а ми ні

А якщо ми трохи трансформуємось

?

За бажання догодити хто там?

Gi?

Або я міг?

Залишайтеся з нами

Ми такі?

?

Важко пояснити

Деякі гіркі дні, забудьте про це, ви все одно можете знайти нас тут

З нашими білими ночами

Але ми не втомимося, навіть коли скажемо тобі ще одне «так»

Швидко відійди від нескінченних днів

Заглушає це знайомство?

А дитячі речення залишають слід

Хто повертається, а хто їх послухає...

І від машин для нас

Компліменти від плейбоїв

Але хіба ми їх більше не чуємо?

Якщо там?

Хто вже не може їх зробити?

Вітер змінюється, а ми ні

І якщо ми трохи заплутаємося

?

За бажання зрозуміти, хто вже не може?

Розмовляти

Все ще з нами

Ми такі, солодко складні

Більше і більше?

Схвильований, делікатний

Але чи можете ви знайти нас тут?

Бурхливими вечорами

Принеси нам троянд

Нові речі

І ми скажемо вам ще одне «так»

?

Важко пояснити

Деякі гіркі дні, забудьте про це, ви все одно можете знайти нас тут

З нашими білими ночами

Але ми не втомимося, навіть коли скажемо тобі ще одне «так»