La Poesía - Enrico Ruggeri

La poesia nel mondo

È un battito di ciglia;

È una farfalla figlia del silenzio

Che batte le ali e hai colori del tempo

E non ha pace, non ha età

La poesia nel mondo

È un bambino dispettoso

Che non ama il potere e la decenza

E veste l’amore, sottolinea una partenza;

Ce la troviamo conficcata dentro noi

E dentro alle case, tra il ridere e il piangere

Quanto bisogno di correre via;

Quante carezze ed ognuno che aspetta la sua

Dacci quel sonno profondo

Dentro a quei sogni che il mondo non fa

Dacci una vita da vivere fuori di qua

Dacci una vita

La poesia nel mondo

È un affare, una salvezza

Sospesa tra cinismo e tenerezza

Che segna i momenti sui fogli di un diario

Poi sbaglia l’orario e se ne va

E lungo le strade, cercando di vivere

Quanti si perdono lungo la via

Quante parole ed ognuno che ascolta la sua

Dacci quel sonno profondo

Lungo quel sogno che al mondo non c'è

Fa che ciascuno si illumini dentro di sé;

Dacci la vita

E il mondo si ferma e si meraviglia

Se l’anima vola ed al cielo somiglia

Già prima che scenda la notte leggera su noi

Dacci quel sonno profondo

Dentro a quei sogni che il mondo non fa

Dacci una vita da vivere fuori di qua;

Dacci una vita

E il mondo si ferma e si meraviglia

Se l’anima vola ed il cielo somiglia a te

Dacci quel sonno profondo

Lungo quel sogno che al mondo non c'è

Fa che ciascuno si illumini dentro di sé;

Dacci la vita

Поезія в світі

Це мигнув оком;

Це метелик дочка тиші

Це махає крилами, і у вас є кольори часу

І не має спокою, не має віку

Поезія в світі

Він пустотлива дитина

Хто не любить владу і порядність

І це одягає любов, підкреслює відхід;

Ми знаходимо, що воно застрягло всередині нас

А всередині будинків, між сміхом і плачем

Скільки треба тікати;

Скільки ласк і кожен чекає свого

Дай нам цей глибокий сон

Всередині тих мрій, яких у світу немає

Дай нам життя, щоб жити звідси

Дай нам життя

Поезія в світі

Це угода, порятунок

Підвішений між цинізмом і ніжністю

Який відзначає моменти на аркушах щоденника

Потім він помиляється і йде геть

І по вулицях, намагаючись жити

Скільки заблукали по дорозі

Скільки слів і кожен, хто слухає своє

Дай нам цей глибокий сон

По тій мрії, якої немає на світі

Нехай кожен засвітиться в собі;

Дай нам життя

І світ зупиняється і дивується

Якщо душа літає і нагадує небо

Ще до того, як на нас настане світла ніч

Дай нам цей глибокий сон

Всередині тих мрій, яких у світу немає

Дай нам життя, щоб жити звідси;

Дай нам життя

І світ зупиняється і дивується

Якщо душа літає, а небо схоже на тебе

Дай нам цей глибокий сон

По тій мрії, якої немає на світі

Нехай кожен засвітиться в собі;

Дай нам життя