Invidia - Enrico Ruggeri

Non invidio nessuno che sia vivo,

ma invidio l’immortalit?

di chi ha scritto pagine fuori dal tempo

e mai scomparire potr?

Invidio ai bambini il sorriso

che?

il bene pi?

grande che c'?.

Ma il grande piacere che provo

?

sapere di quelli che invidiano me.

Invidio le ali ai gabbiani

Я не заздрю ​​нікому, хто живий,

але чи заздрю ​​я безсмертю?

тих, хто написав сторінки поза часом

і ніколи не зникне?

Я заздрю ​​дітям посмішці

що?

хороший пі?

що чудово?.

Але велике задоволення я відчуваю

?

знати тих, хто мені заздрить.

Я заздрю ​​чайкам крилам