Fango e stelle - Enrico Ruggeri

Facce sulla carta, telegiornale

Mani sulla torta, tra gli sconti eccezionali

E gli applausi ai funerali: animali

La commozione, l’indignazione

La protesta, la nazione

La delazione: che baraccone…

E nei locali ipnotici

Nelle vacanze ai tropici

La vita piano arranca

Tra una settimana bianca

E le piccole ambizioni da travet

Anch’io sono nel fango

Però guardo su le stelle

E le vedo così belle

Perché l’anima è un concetto senza età:

Né famiglia, né bandiera

E la mia anima è leggera come me

Che volo via

Con la forza del pensiero

E questo mondo per intero non mi avrà:

Io volo

E il mondo che scivola è un vecchio serpente:

Niente più persone ma soltanto gente

Lungo la corrente, indolente

Appiattiti, imbruttiti;

Siamo stati omologati

Allineati, arruolati

E dentro notti inutili

E lungo giorni immobili

La vita si consuma

Più leggera di una piuma

E si cerca il contenuto

Che non c'è

Anch’io sono nel fango

Però guardo su le stelle

E le vedo così belle

Perché l’anima non puoi legarla mai

Quando è libera e straniera

Se resta un' anima che in vendita non è

È quella mia

Perché corre più del vento

Ascolta ancora il movimento dentro me:

Io volo

Обличчя на папері, новини

Руки на торт, серед виняткових знижок

І оплески на похороні: тварини

Емоції, обурення

Протест, нація

Донос: який виродок...

І в гіпнотичних кімнатах

На відпочинку в тропіках

Життя поволі тягнеться

На білому тижні

І маленькі амбіції травета

Я теж у багнюці

Але я дивлюся на зірки

І я бачу їх такими красивими

Тому що душа – поняття нестаріє:

Ні родини, ні прапора

І на душі така ж легка, як і я

Яка муха

З силою думки

І весь цей світ мене не матиме:

я літаю

А світ, що ковзає, — стара змія:

Більше не людей, а лише люди

Уздовж струмка, байдужий

Сплюснутий, потворний;

Нас затвердили

Вирівняний, зарахований

І в марні ночі

І довгі нерухомі дні

Життя витрачено

Легше за пір'я

А ви шукаєте зміст

Якого там немає

Я теж у багнюці

Але я дивлюся на зірки

І я бачу їх такими красивими

Бо душу ніколи не зв’язати

Коли вона безкоштовна і чужа

Якщо залишиться душа, яка не продається

Це моє

Бо він біжить швидше за вітер

Знову почуй рух всередині мене:

я літаю