Cime tempestose - Enrico Ruggeri

Avremo giorni complicati e oscillazioni astrali

E notti a ipotizzare l’impossibile

Con il terrore atavico del misterioso sogno irreversibile

Siamo pubblico e attori lasciati soli

Mai il rumore di un il silenzio

L’attimo che puoi sentire

Quando incombe l’abbandono prima di dormire

Può portarti via verso direzioni misteriose

E quando andremo via passeremo cime tempestose

nuove incognite, orgoglio e pregiudizio

Cammineremo in mezzo alla pianura

E sbaglieremo ancora perché non tutto appare come sembra

Siamo stelle e comparse e frasi perse

Mai il rumore di un il silenzio

Segna il passo nella strada

Poi sentirlo in fondo a te qualunque cosa accada

E ti ha lascito qui nelle situazioni dolorose

E quando andremo via passeremo cime tempestose

Mai il rumore di un il silenzio

L’attimo che puoi sentire

Quando incombe l’abbandono prima di dormire

Può portarti via verso direzioni misteriose

E quando andremo via passeremo cime tempestose

Нас чекатимуть складні дні й астральні коливання

І ночами висувати гіпотезу про неможливе

З атавістичним жахом таємничого незворотного сну

Ми глядачі й актори, які залишилися наодинці

Ніколи не шум тиші

Момент, який ви можете відчути

Коли перед сном насувається покинутість

Це може відвести вас у таємничі напрямки

А коли вирушимо, ми пройдемо бурхливі вершини

нові невідомості, гордість і упередження

Ми будемо ходити посеред рівнини

І ми все одно будемо помилятися, тому що не все виглядає так, як здається

Ми зірки, статисти і втрачені фрази

Ніколи не шум тиші

Позначте дорогу на вулиці

Тоді відчуйте це глибоко всередині себе, що б не сталося

І він залишив вас тут у болючих ситуаціях

А коли вирушимо, ми пройдемо бурхливі вершини

Ніколи не шум тиші

Момент, який ви можете відчути

Коли перед сном насувається покинутість

Це може відвести вас у таємничі напрямки

А коли вирушимо, ми пройдемо бурхливі вершини