Certe donne - Enrico Ruggeri

Certe donne è meglio immaginarsele

Che confrontarle con le contingenze

Certe donne è meglio non conoscerle

Oppure assaporarne le partenze

Non così tu, che non accampi mai pretese

Tu che quando dai non badi a spese

Tu, che riesci a ridere e aspettare

Tu, che riesci a farmi chiaccherare quando dovrei stare male

Certe donne è meglio conquistarsele

Per raccontare tutto ai propri amici

O riuscire poi a liberarsene

Fino a sradicarne le radici

Non così tu che non ti metti a protestare

Tu che non sai «farti consolare»

Tu che ancora sai cos'è il perdono

Tu, che lo consideri un bel dono

Da portare qui al tuo uomo

E a te che non fai guerre qui in quest’epoca nervosa

Io voglio regalare questo ramo di mimosa

Lascia che continuino a parlare

Questo mondo così uguale non meriterebbe te

Non cambiar la regola, se regola già c'è

Certe donne è meglio averle subito

E poi dimenticarle molto in fretta

Con certe donne è meglio essere lucido

Per non bruciare come sigaretta

Ma non con te che non hai mai aperto il fuoco

Tu, che chiedi sempre molto poco

Non con te, che non confondi nessun ruolo

Tu, che lasci che io prenda il volo

Ma ci sei se resto solo

E a te, che non fai guerre qui in quest’epoca feroce

Regalo una mimosa e canto con un po' di voce

Goditi l’invidia della gente

O le parole di un perdente che vorrebbe avere te

Non si cambia regola, se regola già c'è

Деяких жінок краще уявити

Чим протистояти їм непередбачених обставин

Деяким жінкам краще їх не знати

Або насолодитися від’їздами

Не так ви, які ніколи не висуваєте претензій

Ви, кому байдуже, коли віддаєте

Ви, хто вміє сміятися і чекати

Ти, хто зможе змусити мене подзвонити, коли я повинен бути хворий

Деяким жінкам краще їх отримати

Щоб розповісти все своїм друзям

Або потім зможете від нього позбутися

Поки не вирвуть коріння

Не те, хто не протестує

Ви, які не вмієте «потішитися»

Ви, які ще знаєте, що таке прощення

Ви, які вважаєте це приємним подарунком

Щоб привести сюди до свого чоловіка

І вам, хто не воює тут у цей нервовий вік

Я хочу подарувати цю гілку мімози

Нехай продовжують говорити

Цей рівний світ не заслуговував би на вас

Не змінюйте правило, якщо воно вже існує

Деяким жінкам краще мати їх відразу

А потім забудьте їх дуже швидко

З деякими жінками краще бути зрозумілими

Щоб не горіти, як сигарета

Але не з вами, які ніколи не відкривали вогонь

Ви, які завжди дуже мало просите

Не з вами, які не плутають жодної ролі

Ти, що дозволив мені полетіти

Але ти там, якщо я залишусь сам

І вам, хто не воює тут у цю люту епоху

Я даю мімозу і співаю голосом

Насолоджуйтесь заздрістю народу

Або слова невдахи, який хотів би мати вас

Ви не змінюєте правило, якщо воно вже є