Алё - CHAGA

Куда несёт меня, этот рок событий?

Тебя не поменять и почему то никак не забыть мне.

Мы оказались высоко, где-то мы потерялись.

А падать так легко, оттуда, куда мы всю жизнь забирались.

Зачем нам эти города, а?

Мы с тобою, как дети

На огромной планете, но видимо видим лишь только себя.

Не трать на меня эти слёзы, нам всегда было непросто.

Вечно падали мы, и падали вниз с тобою, как звёзды.

Алё - не бросай, пройдёт полоса.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me.

На взлётной гроза, но нет пути назад.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me.

Вы помните?

О, да.

Вы всё, конечно, помните.

Как я была одна, в этой холодной комнате.

Как далеко опять зайдёшь?

Хватит, я наигралась.

И как в ладони не сгребёшь всё то, что теперь между нами осталось.

И где найти нам своё место в мире топов и стрессов.

Давай отключим процессор и просто начнём новую жизнь.

Я серьёзно, ведь пока ещё не поздно.

Ну же, падай ко мне, падай но не, не смотри вниз.

Алё - не бросай, пройдёт полоса.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me.

На взлётной гроза, но нет пути назад.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me.

Алё - не бросай, пройдёт полоса.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me.

На взлётной гроза, но нет пути назад.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me.

Наши голоса исчезнут в шумном городе.

Словно мы одни под ветром, да на холоде.

И горят огни на взлетной, в нашей комнате.

Алё - ответь!

Ответь!

Алё - не бросай, пройдёт полоса.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me.

На взлётной гроза, но нет пути назад.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me.

Алё - не бросай...

падаешь - ловлю, падаю - love me...

На взлётной гроза, но нет пути назад.

Пойми, падаешь - ловлю, падаю - love me...

Куди несе мене, цей рок подій?

Тебе не поміняти і чомусь ніяк не забути мені.

Ми виявилися високо, десь ми загубилися.

А падати так легко, звідти, куди ми все життя забиралися.

Навіщо нам ці міста, га?

Ми з тобою, як діти

На величезній планеті, але мабуть бачимо лише себе.

Не витрачай на мене ці сльози, нам завжди було непросто.

Вічно падали ми, і падали вниз із тобою, як зірки.

Але - не кидай, пройде смуга.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me.

На злітній гроза, але немає шляху назад.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me.

Ви пам'ятайте?

О так.

Ви все, звісно, ​​пам'ятаєте.

Як я була одна, у цій холодній кімнаті.

Як далеко знову зайдеш?

Годі, я награлася.

І як у долоні не згрібаєш усе, що тепер між нами лишилося.

І де знайти нам своє місце у світі топів та стресів.

Давай відключимо процесор і просто почнемо нове життя.

Я серйозно, адже поки що не пізно.

Ну ж, падай до мене, падай та не, не дивися вниз.

Але - не кидай, пройде смуга.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me.

На злітній гроза, але немає шляху назад.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me.

Але - не кидай, пройде смуга.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me.

На злітній гроза, але немає шляху назад.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me.

Наші голоси зникнуть у галасливому місті.

Немов ми самі під вітром, та на холоді.

І горять вогні на злітній, у нашій кімнаті.

Але - відповідай!

Відповідай!

Але - не кидай, пройде смуга.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me.

На злітній гроза, але немає шляху назад.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me.

Але - не кидай...

падаєш - ловлю, падаю - love me...

На злітній гроза, але немає шляху назад.

Зрозумій, падаєш – ловлю, падаю – love me...