Yo Mismo - El Barrio

Cogi mis ganas y mi guitarra

Y me puse a andar

Perdido por Madrid

Buscando un sitio de compás

Con una mochila en el hombro

Y con dos trocitos de pan

Unos walkman una cinta de Triana

Con el tema Sé de un lugar

Me puse una chupa de cuero

Pa parecer más rockero

Era aquella típica estampa

Del niño quinceañero

Aquel que juraba a sí mismo

Que levantaria su vuelo

Y a mi lo que en verdad

Me gustaba era sentirme

Flamenco

Con mucha mierda en los zapatos

Y muy corto de pelas

Entré en un bareto extraño

Llamado Candela

Bajé unas escaleritas extrechas

Y me encontré con una cueva

Y me vi de momento de movida

Con flamencos de juerga

Mi gutarra con cuatro cuerdas

Y con medio vacilón

J.B.

por toas las mesas

Era mi presentación

Los nervios a mi no me molestan

Porque se eso se un monton

Me dejaron a las 9 de la mañana

Ya iba de pesao

Termina en la estación de Atocha

En un banco tirao

La mochila de almohada

Y la guitarra en el costao

Y una fatiga dobles

En mi cuerpo

De flamenco resacao

Estaba en lo mejor del sueño

Y escuchaba una voz

Ya mismo carretera

Y manta era el revisor

Se sentó junto a mi lao

Y en voz baja preguntó

Si sabia algunos de los temas

Que cantaba el Camarón

Y por la cuenta que me trae

Se me quería volver a acostar

Tenia que hacerle un temita

Aunque lo tenga que inventar

Y alli como un pringao

Cantando pa que me dejaran en paz

Alma de rockero

Que me he metido en mi piel

Corazón flamenco

De la cabeza a los pies

Я взяв своє бажання і свою гітару

І я почав ходити

Програв Мадриду

Шукаю сайт компаса

З рюкзаком на плечі

І з двома шматочками хліба

Трохи вокманів, стрічка Triana

З темою я знаю місце

Я одягнув шкіряну куртку

Щоб виглядати більш рокерським

Це була та типова картина

Про п’ятнадцятирічного хлопця

Той, хто присягнув собі

що втече

А мені що насправді

Мені подобалося було відчувати

фламандський

З великою кількістю лайна на черевиках

І дуже коротке волосся

Я зайшов у дивне барето

Називається Свічка

Я спустився по вузьких сходах

І я знайшов печеру

І я побачив себе в момент руху

З фламінго на розгулі

Моя гітара з чотирма струнами

І з половиною вагань

Дж.Б.

для всіх столів

це була моя презентація

Нерви мене не турбують

Бо я знаю, що знаю багато

Вони залишили мене о 9 ранку

Я вже зважував

Закінчення на станції Аточа

У банку постріл

Рюкзак-подушка

І гітара на узбережжі

І подвійна втома

У моєму тілі

Від похмілля фламінго

Я спав найкраще

І я почув голос

зараз дорога

І ковдра була рецензентом

Він сидів біля мого лао

І тихо запитала

Якби я знав деякі теми

Що співала Креветка

І за рахунок, який мені приносить

Я хотів повернутися до ліжка

Мені довелося зробити маленьку пісню

Навіть якщо мені доведеться це вигадати

А там як прінгао

Співають, щоб мене залишили в спокої

рокерська душа

Що я вліз у свою шкіру

серце фламінго

З ніг до голови