Sr.Zapatones - El Barrio

Se.

Zapatones

Qué te pasa, te veo y te miro y no te conozco, qué te pasa, que traes tan sucia,

tan larga melena, sonrojada mejilla delata tu cara de asombro, siempre en alerta,

duro tu mundo, tu centinela

No hace nada corrías la casa conmigo del brazo, no hace nada tenías mi cabeza

jarta de tirones, aún recuerdo el calor de tu cuerpo sentao en tu regazo,

siempre mi niña, tu centinela en las duras noches

Recuerdo tu promesa en la camita, delante de muñecos compañeros

¡juro ser por siempre tu princesita!

Y fue un orgullo ser tu caballero

Todavía conservo el bombín y mi cara pintada, los dos guantes, nariz de payaso

y traje de colores, que ilusión ver a la luz de tus ojos y esas dulces palabras

Serás mi payaso y voy a llamarte señor zapatones.(bis)

El tiempo no se para ante nadie, los años dieron alas a tu cuerpo,

corrieron por tus ganas nuevos aires, sentí el olvido entrando por mi cuerpo

En papel de revista envolviste todo mi cariño, y encerrarse mi cuerpo dolío en

cajas de zapatos, ahora se como duele estar solo y llorar como un niño,

sin una amiga, sin compañía y sin tus brazos

Qué te pasa, te veo y te miro y no te conozco, qué te pasa, que traes tan sucia,

tan larga melena, sonrojada mejilla delata tu cara de asombro, siempre en

alerta, duro tu mundo, tu centinela

Pasaron las primaveras y duros inviernos, y en cada cumpleaños quise besarte,

me hubiera conformao con sentir tu cuerpo, olerte, verte, tocarte, sentirte,

acariciarte.

Sentí la llamada del mundo a través de un llanto, supuse que en

tu nueva vida dabas biberones, llegó el día en que me cogistes de nuevo del

brazo, y me presentaste querida hija mía, sr zapatones

El fue quien me cuidaba, mimaba mis buenos ratos, siempre me defendía si venia

el hombre del saco

Tocaba sus platillos y nunca le di cuerda, sacaba mi sonrisa cuando siempre

había una pena

Ha sido mi payaso, mi amigo, mi confidente, nunca temí el fracaso,

a tu lado siempre fuerte

Cuando existía un castigo impuesto por mis mayores, a mi no me importaba allí

estaba zapatones

Ahí te dejo cuidando el tesoro que me ha dao la vida, cuida de ella como la

princesa de largas melenas, y defiende con una sonrisa todas sus herías,

es duro su mundo, mi amor, mi payaso, mi centinela

Я знаю.

Взуття

Що з тобою, я бачу тебе і дивлюся на тебе і не знаю тебе, що з тобою, чому ти такий брудний,

таке довге волосся, рум'яна щока видає твоє обличчя здивування, завжди напоготові,

важко твій світ, твій сторож

Ти нічого не зробив, ти керував будинком зі мною під руку, ти нічого не робив, у тебе була моя голова

баночка ривків, я досі пам'ятаю жар твого тіла, сидячи на колінах,

завжди моя дівчина, твій сторож у важкі ночі

Я пам’ятаю твою обіцянку в ліжку, перед товаришами-ляльками

Я клянусь бути твоєю маленькою принцесою назавжди!

І було гордістю бути твоїм лицарем

У мене досі є котелок і моє намальоване обличчя, дві рукавички, клоунський ніс

і барвистий костюм, яку ілюзію бачити в світлі твоїх очей і тих милих слів

Ти будеш моїм клоуном, і я буду називати тебе Містер Туфлі. (біс)

Час ні перед ким не зупиняється, роки дали крила твоєму тілу,

нові вітри пробігли через твоє бажання, я відчув, як забуття входить у моє тіло

У журнальний папір ти загорнув усю мою любов, і замкнути моє тіло було боляче

коробки від взуття, тепер я знаю, як боляче бути самотнім і плакати, як дитина,

без друга, без компанії і без рук

Що з тобою, я бачу тебе і дивлюся на тебе і не знаю тебе, що з тобою, чому ти такий брудний,

таке довге волосся, рум'яна щока видає твоє обличчя здивування, завжди в

насторожі, жорсткий ваш світ, ваш сторож

Минали весни і суворі зими, і в кожен день народження я хотів тебе цілувати,

Я був би задоволений відчути твоє тіло, понюхати тебе, побачити тебе, доторкнутися до тебе, відчути тебе,

пестити тебе.

Я відчув поклик світу крізь крик, я припустив, що в

твоє нове життя ти подарував пляшки, настав день, коли ти забрав мене з

руку, і ви познайомили мене з моєю дорогою донькою, містером туфлями

Він був тим, хто піклувався про мене, балував мої добрі часи, завжди захищав мене, якщо я приходив

бугімен

Він грав на цимбалах, і я ніколи не давав йому завести, він змушував мене посміхатися завжди

було шкода

Він був моїм клоуном, моїм другом, моєю довіреною особою, я ніколи не боявся невдачі,

поруч з тобою завжди сильний

Коли було покарання моїх старших, мені було все одно

Я був у черевиках

Там я залишаю тобі піклуватися про скарб, який мені заподіяло життя, піклуйся про неї, як про неї

довговолосу принцесу і посмішкою захищає всі свої рани,

твій світ важкий, моя любов, мій блазень, мій сторож