Patio de Naranjo - El Barrio

Patio de naranjos, donde habitan los sueños

Donde la luna lunera

Brilla en el cielo con luz de diamante

«arropaita» por estrellas

Patio de naranjos, donde habitan los sueños

Donde la luna lunera

Brilla en el cielo con luz de diamante

«arropaita» por estrellas

Y todavía guardo en mi huerto

Un limonero y sus espinas

Un rosal y dos naranjos

Una centenaria encina

Y que por darle al vientro trabajo

Han dejao que en sus ramas aniden dos golondrinas

El viento, el viento, el viento

Y se ha propuesto desvelarme

Cuando mas a gusto estaba soñando con tus besos

El viento, el viento y este puto viento

Se me ha metio por mi alcoba

Y atraio aquel perfume que maltrata mi recuerdo

Y si aun no te quisiera tanto

Que yo mismo me espanto

Y me aferro y al tiempo y al olvio

Y me lleno de clemencia y de impaciencia

De una pena, penitencia

De imprudencia, de impotencia, aay

Por no caer en tu vacio

Patio de naranjos, donde habitan los sueños

Donde la luna lunera

Brilla en el cielo con luz de diamante

«arropaita» por estrellas

Patio de naranjos, donde habitan los sueños

Donde la luna lunera

Brilla en el cielo con luz de diamante

«arropaita» por estrellas

Y se me fue la cabeza, se me fue

Creyendo que el amor me daba una oportunidad

No quise darme cuenta, no quise comprender

Llegué hasta a confundir la ficcion y la realidad

Y se me fue la cabeza, se me fue

Apenas obtuvimos lo que hoy pesa el amor

He visto por momentos mi ilusion envejecer

Soy desafinamiento sin un afinador

Se me fue la cabeza, se me fue

Que pena que un intento se me quede en el intento

De momento yo estoy vivo y de momento vivo muerto

En medio de tu océano soy barco de papel

Y se me fue la cabeza, se me fue

A donde acunaran el impreso de tus besos

Soy patio de naranjos donde habitan los sueños

Soy una letania borrosa en un papel

Se fue…

Cuando pases por mi patio, ten cuidao con las enredaeras

Que treparon tantos años

Por el verde y blanco que vestia mi azotea

Buscame, buscame donde se apareen los gorriones

Donde el mar tiña de azul

De por vida su escalon

Y de los años su baul

Donde el color de las flores

Sea paisaje sin fronteras

Donde sueñen los amores

Al llegar la primavera

Подвір'я апельсинових дерев, де живуть мрії

де місяць

Сяй в небі діамантовим світлом

“arropaita” від зірок

Подвір'я апельсинових дерев, де живуть мрії

де місяць

Сяй в небі діамантовим світлом

“arropaita” від зірок

І я досі тримаю в своєму саду

Лимонне дерево та його колючки

Трояндовий кущ і два апельсинових дерева

Столітній дуб

І це за те, щоб дати роботу вітру

Вони дозволили двом ластівкам гніздитися на своїх гілках

Вітер, вітер, вітер

І він запропонував розкрити мене

Коли мені було найзручніше мріяти про твої поцілунки

Вітер, вітер і цей бісаний вітер

Він потрапив у мою спальню

І приваблював той парфум, який погано ставиться до моєї пам'яті

І якби я досі не любив тебе так сильно

Що мені самому страшно

І чіпляюсь за час і забуття

І я сповнений милосердя і нетерпіння

Про покарання, покути

Про необережність, про безсилля, ага

За те, що не впав у свою порожнечу

Подвір'я апельсинових дерев, де живуть мрії

де місяць

Сяй в небі діамантовим світлом

“arropaita” від зірок

Подвір'я апельсинових дерев, де живуть мрії

де місяць

Сяй в небі діамантовим світлом

“arropaita” від зірок

І я з’їхав з глузду, я з’їхав з глузду

Вірити, що любов дала мені шанс

Я не хотів усвідомлювати, не хотів розуміти

Мені навіть довелося плутати вигадку і реальність

І я з’їхав з глузду, я з’їхав з глузду

Ми ледве отримали те, що сьогодні важить любов

Часом я бачив, як моя ілюзія старіє

Я розстроююся без тюнера

Я з’їхав з глузду, я з’їхав з глузду

Як шкода, що в спробі залишилася спроба

На даний момент я живий і в даний момент я мертвий

Посеред твого океану я паперовий кораблик

І я з’їхав з глузду, я з’їхав з глузду

Туди, де вони притиснули відбиток твоїх поцілунків

Я патіо з апельсиновими деревами, де живуть мрії

Я — розмита ектенія на папері

Він пішов…

Коли ви проходите через мій внутрішній дворик, будьте обережні з лозами

що піднімався стільки років

За зелено-біле, яке одягало мій дах

Знайди мене, знайди мене, де горобці спаровуються

Там, де море фарбується в синій колір

На все життя твій крок

І років його стовбур

де колір квітів

Будьте пейзажем без кордонів

де мріє кохання

коли прийде весна