Imposible Picha - El Barrio

Estribillo:

Atao a tu cintura, como un simple delantal

Como si de esta locura no me quisiera nunca curar

Y se me hace mas fácil, hablar con Dios que hablar contigo

He intentado en mil maneras de que te lleguen mis cartas

Cuando sales a la calle yo he procurado hacer el ruido

Y he obtenido menos respuesta que el muñeco de una tarta

Hago señales de humo al caer la tarde desde mi azotea

He invocado al viejo Lorenzo y con un espejo quiero deslumbrarte

He aquí el tonto del bote siendo un Julieto sin su Romea

Procuro hacerte frente pa' derrumbar tu baluarte

Amor me dicen que el que espera desespera

Y amor no llueve y tengo goteras en mi corazón

No late y esta enfermo… padece de ausencia amor

Agarrao a tu cintura como las cuerdas de un delantal

Y como si de esta maldita locura no me quisiera nunca currar

Estribillo:

Atao a tu cintura, como un simple delantal

Como si de esta locura no me quisiera nunca curar

Como puede haber personas que hayan nacido sordomudas

Y otras sanas y sin embargo se aprovechan de esta minusvalía

Otro en mi caso de diría: cariño, hoy me la suda

Pero yo soy el valiente de unos cuatro o cinco dias

Para mi amor pido el indulto y que apuntan tus manias

Hoy repican las campanas y en el monte del olvido

Yo creo que el justo de los justos ha visto en tu persona la antipatía

Y a mis ganitas va aburriendo por ver si algun dia te olvido

Amor me tiñe el color verde esperanza amor

No llueve y tengo goteras en mi corazón

No late y esta enfermo… de ausencia amor

Agarrao a tu cintura como las cintas de un delantal

Y como si de esta maldita locura no me quisiera nunca curar (cariño mio!)

Amarrao a tu cintura como un simple delantal

Y como si de esta locura no me quisiera nunca currar (x2)

Amarrao a tu cintura como las cintas de un delantal

Y que amarilla mi dentadura y que largas las penas de este llantar

Amarrao a tu cintura como un simple delantal

Y como si de esta locura no me quisiera nunca currar (x2)

Приспів:

зав’язаний на талії, як простий фартух

Ніби я ніколи не хотів би вилікуватися від цього божевілля

І мені легше говорити з Богом, ніж з тобою

Я тисячею способів намагався, щоб мої листи дійшли до вас

Коли ти виходиш на вулицю, я намагався шуміти

І я отримав менше відповіді, ніж топпер для торта

Я подаю димові сигнали з настанням ночі зі свого даху

Я викликав старого Лоренцо і дзеркалом хочу вас засліпити

Ось дурень на човні — Джульєтта без свого Ромеа

Я намагаюся зустрітися з тобою, щоб зруйнувати твій бастіон

Любов мені кажуть, що той, хто чекає, впадає у відчай

І люблю, дощу не йде, і в моєму серці тече

Він не б'є і хворий... страждає від нестачі любові

Я тримаюся за твою талію, як за шнурки фартуха

І ніби я ніколи не хотів побороти це проклятое божевілля

Приспів:

зав’язаний на талії, як простий фартух

Ніби я ніколи не хотів би вилікуватися від цього божевілля

Як можуть бути люди, які народилися глухонімими

І інші, які здорові, але користуються цим недоліком

Інший у моєму випадку сказав би: люба, сьогодні я потію

Але я найсміливіший протягом чотирьох-п’яти днів

За свою любов я прошу вибачення і на що вказують ваші манії

Сьогодні дзвони дзвонять і на горі забуття

Я вважаю, що праведний побачив у вашій особі антипатію

А мій ганітась нудно дивитися, чи колись я тебе забуду

Любов забарвлює мене в зелений колір надія кохання

Дощу не йде, і в мене течь в серці

Воно не б'ється і нудиться... від відсутності любові

Я тримаюся за твою талію, як лямки фартуха

І ніби я ніколи не хотів вилікуватися від цього клятого божевілля (моя люба!)

прив’язаний до талії, як простий фартух

І ніби я ніколи не хотів подолати це божевілля (x2)

прив’язаний до талії, як лямки фартуха

А як жовті мої зуби і як довгі печалі цієї шини

прив’язаний до талії, як простий фартух

І ніби я ніколи не хотів подолати це божевілля (x2)