¡Ay Aquellos Maravillosos Años! - El Barrio

Dicen que los años

Son como una cuesta

Que son como el levante

Que trastocan la cabeza

Yo he cogido los años

Los he metido en una cesta

Y he hecho este temita

Para empezar este fin de fiesta (x3)

Un día yo me fui al mundo

Y sin saber si iba a volver

Me fui con mi ropa al hombro

Y muchas cosas que aprender

Me llevé mi guitarrilla

Un viejo lápiz y un papel

Y para escuchar rumbitas buenas

Hay que escuchar a mi tío Peret

(¡ay caramba!)

Y tuve que decirle al mundo

Que el amor es un sentimiento

A veces claro, a veces oscuro

Y que las alegrías o penas van por dentro

Que el valiente no es valiente

Por jugar con los amores

Que la soledad es distinta

De cuando la desean

A cuando te la imponen

Y me fijé que en tu ventana

Los barrotes eran de acero

Y peleaba con mis ganas

Y maldecía a algún herrero

Te vi con ese vestido

Que ceñía tus andares

Y llamé a tu puertecita

Pero es que a mi no me abría nadie

Abreme la puerta

Que vengo con muchas ganas

De mostrar mis sentimientos

Y decírtelo a la cara (bis)

Y otra vez en las estrellas

Y viajaba por el tiempo

Y con mi alma y con mi pluma

Y con mi voz hecha silencio

Me sentí todo un bohemio

Con mi orgullo y mi sombrero

Me di de cara con tanta gente

Que le di gracias al cielo

Al ver a todos cantar a una:

'Somos los barrieros

Venimos todos a una

Debajo de mi sombrero

Mi alma blanca

Blanca como la espuma'

Кажуть, що роки

Вони як пагорб

які схожі на ліфт

що засмутило голову

Я взяв роки

Я поклав їх у кошик

І я створив цю пісню

Щоб почати цей кінець вечірки (x3)

Одного разу я пішов у світ

І не знаючи, чи повернуся я

Я пішов із одягом на плечі

І багато чого навчитися

Я взяв свою гітару

Старий олівець і папір

І послухати хороші румбіти

Треба послухати мого дядька Перета

(О ні!)

І я повинен був розповісти світу

що любов - це почуття

Іноді світлі, іноді темні

І щоб радощі чи печалі йшли всередину

Що сміливий не сміливий

для гри з любов'ю

Ця самотність буває різною

з того моменту, коли вони цього хочуть

Коли вам це нав’язують

І я помітив це у вашому вікні

Бруски були виготовлені зі сталі

І я боровся зі своїм бажанням

І прокляв якогось коваля

Я бачив тебе в тій сукні

що оперізувала твою прогулянку

І я постукав у твої маленькі двері

Але справа в тому, що мені ніхто не відкрив

Відкрий мені двері

Приходжу з великим бажанням

щоб показати свої почуття

І скажи це собі в обличчя (біс)

І знову в зірках

І я подорожував у часі

І душею, і пером

І з моїм голосом замовк

Я відчував себе богемою

З моєю гордістю і моїм капелюхом

Я зіткнувся віч-на-віч із такою кількістю людей

За те, що я дякую небу

Бачити, як усі співають разом:

«Ми прибиральні

Ми всі збираємося разом

під моїм капелюхом

моя біла душа

Білий як піна'