Витамины - Егор Сесарев

В дождь детвора, намокают птицы.

Ты поджигаешь и дымишь.

Шелестом страниц, от монитора скрыться.

На листах московских крыш.

Витамины не помогут нет, не помогут нет, не помогут нет.

Витамины не спасут тебя, от грусти.

Но любая грусть она, она грусть она, она грусть она.

Грусть она накатит и отпустит.

Забита голова ненужный хлам.

Мне из нее никак не выгнать.

Хочется забить на все дела.

Хоть знаешь что это не выход.

И как всегда включу на на всю музло.

Чтоб не сойти сума от мыслей.

И помолчу, ведь мне не нужно слов.

Чтоб незамеченным побыть здесь.

В мороз день с утра, обещают солнце.

Ты поджигаешь и дымишь.

В этот новый день, память вновь проснется.

ты фармацевту позвонишь.

Витамины не помогут нет, не помогут нет, не помогут нет.

Витамины не спасут тебя, от грусти.

Но любая грусть она, она грусть она, она грусть она.

Грусть она накатит и отпустит.

Забита голова ненужный хлам.

Мне из нее никак не выгнать.

Хочется забить на все дела.

Хоть знаешь что это не выход.

И как всегда включу на на всю музло.

Чтоб не сойти сума от мыслей.

И помолчу, ведь мне не нужно слов.

Чтоб незамеченным побыть здесь.

Дощ дітлахів, намокають птахи.

Ти підпалюєш і димієш.

Шелестом сторінок, від монітора втекти.

На листах московських дахів.

Вітаміни не допоможуть ні, не допоможуть ні, не допоможуть ні.

Вітаміни не врятують тебе, від суми.

Але будь-яка сум вона, вона сум вона, вона сум вона.

Сум вона накотить і відпустить.

Забито голову непотрібного мотлоху.

Мені з неї ніяк не вигнати.

Хочеться забити на всі справи.

Хоч знаєш, що це не вихід.

І як завжди включу на на всю музло.

Щоб не зійти сума від думок.

І помовчу, адже мені не потрібно слів.

Щоб непоміченим побути тут.

У мороз день з ранку, обіцяють сонце.

Ти підпалюєш і димієш.

Цього нового дня, пам'ять знову прокинеться.

ти фармацевту зателефонуєш.

Вітаміни не допоможуть ні, не допоможуть ні, не допоможуть ні.

Вітаміни не врятують тебе, від суми.

Але будь-яка сум вона, вона сум вона, вона сум вона.

Сум вона накотить і відпустить.

Забито голову непотрібного мотлоху.

Мені з неї ніяк не вигнати.

Хочеться забити на всі справи.

Хоч знаєш, що це не вихід.

І як завжди включу на на всю музло.

Щоб не зійти сума від думок.

І помовчу, адже мені не потрібно слів.

Щоб непоміченим побути тут.