L'heure de l'orage - Eff Gee, Nekfeu, Alpha Wann

J’ai la peau blême, du mal à être en adéquation avec moi-même

Pour résoudre mes problèmes, y’a pas d'équation

Trop d’promesses, t’arrêtes les études histoire de glander

Avec le clan, un jour, tu t’lèves et tu dis stop

Les autres, comme d’habitude ils s’tapent

C'était peut-être l’avis du Destin

Nous mettre à l’abri d’une vie stable

Il faut vite que je quitte ces alentours grillés

On vit le succès ensemble tant que les ceurs-su se carottent

Trop d’moustiques depuis que c’est à mon tour d’briller

Ils veulent sucer mon sang, je les laisse sur le carreau

Et j’me sens peu citoyen

J’vois les choses en grand mais j’ai des petits moyens

À moitié plein si je suis à moitié vidé

Y’a plus d’tié-pi, ici, la vie est ainsi

Découvrir des sens interdits, affolé sans sa vertu

Voir ses sensations s’ternir, adolescence perdue

Depuis toujours j’connais le vice de l’Homme

J’veux pas être dans leurs filets mais l’triste sort

C’est que le Diable fait l’taff comme Van Nistelrooy

Et quand j’dis «toujours» c’est que c’est depuis belle lurette

Bien avant que j’connaisse la belle fumette ou l’appel du 'seille

Bien avant que j’apprenne à distinguer le vrai du F.A.U.X

Ou à différencier le frère du traître

J'étais pas plus futé mais si tu m’avais vu et que

Je t’avais murmuré mes prédictions sur l’futur tu serais subjugué

Toujours pessimiste pour mon lendemain et celui d’mon frangin

Y’a qu’en rimes qu’on a les plans bien structurés

J’suis plus innocent, j’suis un gros connard

J’veux un monde cool donc, dès le matin, c’est céréales et chocolat

On avance dans l’mauvais sens, c’est sûr

Fume la verdure et l’air pur devient mercure

Obsédés par l’adolescence perdue

L’esprit coincé entre Neptune et Vénus

Bipolaire, j’ai souvent envie d’tout lâcher

Comme un touriste dans la ville, je ne fais qu’passer

J’ai perdu le goût du bon et j’suis pas l’seul

Mais j’me sens seul… Seul comme au bout du monde

Toujours plus loin d’là d’où je viens

Que ceux qui m’aiment me fuient

J’ai la sale manie d’faire du mal aux miens

Les yeux presqu’en sang, la famille reste ensemble

J’espère que t’as élevé ton âme aussi haut qu’tes enfants

Fonce-dé à mort, mon cœur ne m’sert plus à aimer

Il m’sert à vivre et mieux supporter la drogue

Qu’importe l’or ou leur âge, même les cœurs froids

Pleurent à chaudes larmes quand vient l’heure de l’orage

У мене бліда шкіра, важко відповідати собі

Для вирішення моїх задач не існує рівняння

Забагато обіцянок, ви перестаєте вчитися, щоб потусуватися

З кланом одного дня ти встаєш і кажеш стоп

Інші, як завжди, трахаються один з одним

Можливо, це була порада долі

Щоб захистити нас від стабільного життя

Мені потрібно швидко вибратися з цього підсмаженого оточення

Ми разом живемо успіхом, поки серця знають одне одного

Забагато комарів, бо моя черга сяяти

Вони хочуть смоктати мою кров, я залишаю їх на підлозі

І я не почуваюся громадянином

Я бачу великі речі, але маю маленькі кошти

Наполовину повний, якщо я наполовину порожній

Тут більше немає тай-пі, життя таке

Відкрийте для себе заборонені напрямки, збентежені без своєї гідності

Бачити, як його почуття тьмяніють, втрачений підлітковий вік

Я завжди знав порок людини

Я не хочу бути в їхніх тенетах, але сумна доля

Це те, що Диявол виконує роботу, як Ван Ністелрой

А коли я говорю «завжди», то минуло багато часу

Задовго до того, як я знав la belle fumette або дзвінок «Сейль».

Задовго до того, як я навчився відрізняти справжнє від F.A.U.X

Або відрізнити брата від зрадника

Я був не розумніший, але якби ти мене бачив і

Я прошепотів тобі свої прогнози про майбутнє, яке ти будеш захоплений

Завжди песимістично налаштований щодо свого завтрашнього дня та завтрашнього дня мого брата

Тільки в римах ми маємо добре структуровані плани

Я більш невинний, я великий мудак

Я хочу прохолодного світу, тому вранці це каші та шоколад

Ми йдемо неправильним шляхом, це точно

Куріть зелень, і чисте повітря стає ртуттю

Одержимий втраченим підлітковим віком

Розум застряг між Нептуном і Венерою

Біполярний, мені часто хочеться все відпустити

Як турист у місті, я просто проходжу повз

Я втратив смак назавжди, і я не один такий

Але я почуваюся самотнім... Самотнім, як на кінці світу

Завжди далі від того, звідки я родом

Нехай ті, хто мене любить, тікають від мене

У мене є неприємна звичка ображати своїх близьких

Очі майже кровоточать, сім’я залишається разом

Сподіваюся, ви підняли свою душу так високо, як ваші діти

Біжи на смерть, серце мені більше не служить любити

Це допомагає мені краще жити і терпіти наркотики

Неважливо золото чи їхній вік, навіть холодні серця

Плач гарячими сльозами, коли настане година грози