Мама - Дубовый Гаайъ

Я разрушил всё, что построил сам

И все мои вены в сетке маленьких ран.

Мой мозг уже умер и дряблая плоть

Не может мёртвый мозг перебороть.

И я знаю, что я себя давно уже убил

Да, я хочу умереть от того, что так любил

И нет ни денег, ни друзей и я пишу тебе

Мама, я знаю, ты поможешь мне!

И я не знаю как быть, я не хочу больше жить,

Я должен себя убить!

Я должен уйти, чтобы там уже найти

То, что мне не встретилось на этом пути!

Я никому не нужен здесь и это будет месть,

Которая тоже никому не нужна!

Мама, я не твой, я стал совсем другой…

Убей меня, мама, ты это сделать должна!

Я не хочу … в верёвке или вены вскрывать,

Я слаб для того, чтобы так умирать.

Мама, ты меня убьёшь, ты не скажешь: «Отстань».

Я золотом хочу пустить по вене эту дрянь!

Ты сама заправишь мне мой последний шприц

И количество смерти будет сто единиц.

Это надо будет сделать только тебе…

Мама, я знаю, ты поможешь мне!

Я зруйнував все, що збудував сам

І всі мої вени в сітці маленьких ран.

Мій мозок вже помер і дрябла плоть

Не може мертвий мозок перебороти.

І я знаю, що я себе давно вже вбив

Так, я хочу померти від того, що так любив

І немає ні грошей, ні друзів і я пишу тобі

Мамо, я знаю, ти допоможеш мені!

І я не знаю як бути, я не хочу більше жити,

Я повинен себе убити!

Я повинен піти, щоб там уже знайти

Те, що мені не зустрілося на цьому шляху!

Я нікому не потрібний тут і це буде помста,

Яка теж нікому не потрібна!

Мамо, я не твій, я став зовсім інший…

Вбий мене, мамо, ти це зробити повинна!

Я не хочу ... у мотузці або вени розкривати,

Я слабкий для того, щоб так помирати.

Мамо, ти мене вб'єш, ти не скажеш: «Відчепись».

Я золотом хочу пустити по вені цю погань!

Ти сама заправиш мені мій останній шприц

І кількість смерті буде сто одиниць.

Це треба буде зробити тільки тобі.

Мамо, я знаю, ти допоможеш мені!