Reversio ad Secessum - Draconian

A, mundus facit nos redire, redire ad secessum.

Spesne aliquando veniat animis tenebrosis quae solae ambulant.

Hear my silent prayer as I weep tonight!

Dawn gets greyer, thou hast taken flight!

Love abandons the soil, leaves a shade…

It whispers 'goodbye' as we quietly fade… away!

Lacrimae ex oculis meis fluunt,

sed crepusculum fletum meum tranquillat.

Please, give us wings to fly!

Without love our world dies… it dies!

To drown in the cold mournful sea…

So lost here in a world not meant to be… for me!

The fading moon cries in vain,

as the rising sun reflects my pain.

We sail on seas of guilt and shame,

but still we feed this love-lost flame… with hope!

Hear my silent weeping as I pray tonight…

Night grows colder, but I see a new light.

Beautiful night, to thee we pray;

Let the truest of love come our way!

Beautiful night, to thee we pray;

Let all the illusions just wither away!

A, mundus facit nos redire, redire ad secessum.

Spesne aliquando veniat animis tenebrosis quae solae ambulant.

Почуй мою тиху молитву, коли я плачу сьогодні ввечері!

Світанок стає сірішим, ти влетів!

Любов покидає ґрунт, залишає тінь…

Воно шепоче "до побачення", коли ми тихенько зникаємо… геть!

сльози ex oculis meis плавні,

sed crepusculum fletum meum tranquillat.

Будь ласка, дайте нам крила для літання!

Без любові наш світ вмирає… він вмирає!

Утонути в холодному скорботному морі…

Так загублено тут, у світі, не призначеному бути... для мене!

Згасаючий місяць марно плаче,

як сонце, що сходить, відображає мій біль.

Ми пливемо по морям вини та сорому,

але все одно ми годуємо це полум’я втраченої любові… надією!

Почуй мій тихий плач, коли я молюся сьогодні ввечері…

Ніч стає холоднішою, але я бачу нове світло.

Прекрасна ніч, до Тебе молимося;

Нехай справжнє кохання прийде на наш шлях!

Прекрасна ніч, до Тебе молимося;

Нехай всі ілюзії зникнуть!