Coccinelle - Dionysos

Je vais cuire sur le cuir de ma coccinelle

Accroché à ses ailes comme un cerf-colant

Je sens le vent je serre le volant

Suspendu par la brise par dessus le pare-brise

Essuie-glace à la menthe pour me recoiffer sucré

Je fracasse les flaques flaques

Jamais ma coccinelle je ne t’abandonnerai

Ma fée toute cabossée au télécran du ciel

A s’embrasser les cils comme des pinceaux clignotants

Lacrymal acrilyque

Je sais que j'écris mal

Mais j’imagine très bien l’ombre de nos cils

Flotter tranquillement sous l’arc-en-ciel de nos dents

Je ne sais pas conduire pas même un cerf-volant

Я буду готувати на шкірі свого сонечка

На крилах висить, як повітряний змій

Я відчуваю вітер, я хапаю кермо

Підвішений вітерцем над лобовим склом

М’ятна стиралка, щоб оновити моє миле волосся

Я розбиваю калюжі калюжі

Ніколи моя корівка, я ніколи тебе не покину

Моя побита фея на телеекрані неба

Цілувати один одному вії, як миготливі пензлики

Акрилова сльоза

Я знаю, що погано пишу

Але я добре уявляю тіні наших вій

Тихо пливе під веселкою наших зубів

Я не вмію їздити навіть на повітряному змії