Среда обитания - Dino MC47

Припев:

В целую жизнь мы пройдем расстояния, cквозь перекрестки души и сознания.

Нету любви и нет понимания, пустые улицы — среда обитания.

В целую жизнь мы пройдем расстояния, cквозь перекрестки души и сознания.

Нету любви и нет понимания, пустые улицы — среда обитания.

Кто-то неистово верит и молится богам,

А кто-то атеист, и вперед идет по головам.

Наполовину полон или пуст этот стакан,

Пока будешь решать, сильнее сожмется капкан.

Собака лает, но все равно идет караван.

Кому-то плохо, а кто-то кайфует на островах,

А здесь тем временем каждый пятый уже эмигрант.

Расклеиваться и раскисать — точно не вариант.

Кто-то считает, что у него ох**нный талант,

И при любом раскладе он останется при делах.

Такие же уверенные где-то теперь в бегах,

Нуждаются в деньгах и держат себя в руках.

Кто-то бьется об стену, кто-то ищет выход,

Но подрастает смена совсем лояльных и тихих,

И если ты — один из них, очнись, пока не поздно,

Начни меняться, это важно и очень серьезно.

Бухать и куролесить, прожигать жизнь весело

Кому-то нравится, ну, а кого-то это бесит.

Кому-то мерседесы, кому общественный транспорт,

Это среда путей, переходов и станций.

Припев:

В целую жизнь мы пройдем расстояния, cквозь перекрестки души и сознания.

Нету любви и нет понимания, пустые улицы — среда обитания.

В целую жизнь мы пройдем расстояния, cквозь перекрестки души и сознания.

Нету любви и нет понимания, пустые улицы — среда обитания.

Все поезда доходят до конечных станций,

И нам навечно, к сожалению, здесь не остаться.

Кто-то суетится, а я спокойнее удава,

Силы есть, и еще далеко до финала.

Одним всегда и всего будет мало,

Другие скромнее и довольствуются малым,

Кто-то всерьез считает, что он реально гений,

С презрением он слушает чужое мнение.

Музон обычно качает под настроение,

Когда уверен и когда терзают сомнения.

Спорить о чьих-то вкусах у меня нету времени,

Кому-то «South Park», кому-то «Анна Каренина».

Кто-то постоянно ноет, ищет виноватых,

Кто-то молча делает и хорошо зарабатывает,

Кто-то сильно страдает, просит о помощи,

Но помочь-то некому, большинство — овощи.

Домашние растения, рабы соцсетей,

Правда жизни звучит страшнее устами детей.

Кто-то свалить хочет, и как можно скорей,

Подальше отсюда, в сторону южных морей.

Человек — главный хищник из всех зверей.

Происходят вещи, что вообще за гранью понимания.

И не найти ключа от этих закрытых дверей.

Это реальность, это наша среда обитания.

Припев:

В целую жизнь мы пройдем расстояния, cквозь перекрестки души и сознания.

Нету любви и нет понимания, пустые улицы — среда обитания.

В целую жизнь мы пройдем расстояния, cквозь перекрестки души и сознания.

Нету любви и нет понимания, пустые улицы — среда обитания.

В целую жизнь мы пройдем расстояния, cквозь перекрестки души и сознания.

Нету любви и нет понимания, пустые улицы — среда обитания.

В целую жизнь мы пройдем расстояния, cквозь перекрестки души и сознания.

Нету любви и нет понимания, пустые улицы — среда обитания.

Приспів:

В ціле життя ми пройдемо відстані, крізь перехрестя душі і свідомості.

Немає любові і немає розуміння, порожні вулиці — місце існування.

В ціле життя ми пройдемо відстані, крізь перехрестя душі і свідомості.

Немає любові і немає розуміння, порожні вулиці — місце існування.

Хтось шалено вірить і молиться богам,

А хтось атеїст, і вперед йде по головах.

Наполовину повна або порожня ця склянка,

Поки вирішуватимеш, сильніше стиснеться капкан.

Собака гавкає, але все одно йде караван.

Комусь погано, а хтось кайфує на островах,

А тут тим часом кожен п'ятий вже емігрант.

Розклеюватися і розкидати — точно не варіант.

Хтось вважає, що у нього ох**нний талант,

І при будь-якому розкладі він залишиться при справах.

Такі ж впевнені десь тепер у бігах,

Потребують грошей і тримають себе в руках.

Хтось б'ється об стіну, хтось шукає вихід,

Але підростає зміна зовсім лояльних і тихих,

І якщо ти — один із ніх, прокинься, поки не пізно,

Почни змінюватися, це важливо і дуже серйозно.

Бухати і куролесити, пропалювати життя весело

Комусь подобається, ну, а когось це бісить.

Комусь мерседеси, комусь громадський транспорт,

Це середовище шляхів, переходів та станцій.

Приспів:

В ціле життя ми пройдемо відстані, крізь перехрестя душі і свідомості.

Немає любові і немає розуміння, порожні вулиці — місце існування.

В ціле життя ми пройдемо відстані, крізь перехрестя душі і свідомості.

Немає любові і немає розуміння, порожні вулиці — місце існування.

Всі потяги доходять до кінцевих станцій,

І нам надовго, на жаль, тут не залишитися.

Хтось метушиться, а я спокійніше удава,

Сили є, і ще далеко до фіналу.

Одним завжди і всього буде мало,

Інші скромніші і задовольняються малим,

Хтось серйозно вважає, що він реально геній,

З презирством він слухає чужу думку.

Музон зазвичай хитає під настрій,

Коли впевнений і коли мучать сумніви.

Сперечатися про чиїсь смаки у мені нема часу,

Комусь "South Park", комусь "Анна Кареніна".

Хтось постійно ниє, шукає винних,

Хтось мовчки робить і добре заробляє,

Хтось сильно страждає, просить про допомоги,

Але допомогти нікому, більшість — овочі.

Домашні рослини, раби соцмереж,

Правда життя звучить страшніше за вустами дітей.

Хтось звалити хоче, і якнайшвидше,

Далі звідси, у бік південних морів.

Людина - головний хижак з усіх звірів.

Відбуваються речі, що взагалі за межею розуміння.

І не знайти ключа від цих закритих дверей.

Це реальність, це наше місце існування.

Приспів:

В ціле життя ми пройдемо відстані, крізь перехрестя душі і свідомості.

Немає любові і немає розуміння, порожні вулиці — місце існування.

В ціле життя ми пройдемо відстані, крізь перехрестя душі і свідомості.

Немає любові і немає розуміння, порожні вулиці — місце існування.

В ціле життя ми пройдемо відстані, крізь перехрестя душі і свідомості.

Немає любові і немає розуміння, порожні вулиці — місце існування.

В ціле життя ми пройдемо відстані, крізь перехрестя душі і свідомості.

Немає любові і немає розуміння, порожні вулиці — місце існування.