Что дальше? - Dino MC47

Когда приходит ночь, в свете настольной лампы,

Занимаясь не тем, люди теряют таланты.

Утром надо выглядеть собранным и элегантным.

Корпоративный стиль — это не для дилетантов.

Социальные лифты, карьерный рост

От тебя до невозможности, достал этот нарост,

И хочется, чтобы на юг самолет унес,

Подальше от этих вьюг, где предложение и спрос.

Вечный вопрос, и все время разный ответ:

Почему так хорошо там, где нас нет?

Почему ход моей жизни перешел на бег?

Почему всевышний выбрал для России снег?

Почему у нас все так, а не иначе?

Всегда будут те, кто смеется, и те, кто плачет.

Но мы не унываем, моя главная задача —

Делать это честно — для меня очень много значит.

Сквозь бури дней горячих, нашим людям удачи!

Припев:

Что там дальше, за горизонтом, что судьба там моя мне готовит?

И насколько будет резонно участь свою попытаться оспорить?

Что там дальше, за горизонтом, сколько будет еще испытаний?

Где проходит та линия фронта, в этом сердце заснеженных зданий?

Где мы окажемся, где наш пункт назначения?

Сколько из всех в итоге будут достойны прощения?

Каждому по совести, как мороз в Крещение,

Что-то для души, не просто для развлечения.

Плыть по течению легко, но не продуктивно.

Хочется раскрасить эту грустную картину.

Но не по мне совсем этот дух корпоративный.

Я и так актуальный, быстрый и эффективный.

Точность — вежливость королей, нельзя опаздывать,

И так столько времени убито впустую.

Ошибкой было бы и раньше времени

Праздновать, быстро забывая истину простую.

Кто-то рискует жизнью, кто-то ее прожигает,

А она такая красивая и молодая.

Есть за что бороться, я это точно знаю,

Рисковать осознанно и идти по краю.

Не забывай, ведь снег когда-то растает.

Припев:

Что там дальше, за горизонтом, что судьба там моя мне готовит?

И насколько будет резонно участь свою попытаться оспорить?

Что там дальше, за горизонтом, сколько будет еще испытаний?

Где проходит та линия фронта, в этом сердце заснеженных зданий?

Все пройдет когда-то, пацаны и ребята,

И конца света, я отвечаю, точно не будет.

А то слишком много вокруг неадекватных,

Много гонят и морочат головы людям.

Все нормально будет, пугать нас не надо.

Пуганые мы, и давно ничего не боимся.

В постоянном состоянии полураспада.

А то, что суждено, то обязательно случится.

В себя поверив, можно навсегда измениться.

Припев:

Что там дальше, за горизонтом, что судьба там моя мне готовит?

И насколько будет резонно участь свою попытаться оспорить?

Что там дальше, за горизонтом, сколько будет еще испытаний?

Где проходит та линия фронта, в этом сердце заснеженных зданий?

Что там дальше, за горизонтом, что судьба там моя мне готовит?

И насколько будет резонно участь свою попытаться оспорить?

Что там дальше, за горизонтом, сколько будет еще испытаний?

Где проходит та линия фронта, в этом сердце заснеженных зданий?

Коли приходить ніч, у світлі настільної лампи,

Займаючись не тим, люди втрачають таланти.

Вранці треба виглядати зібраним і елегантним.

Корпоративний стиль - це не для дилетантів.

Соціальні ліфти, кар'єрне зростання

Від тебе до неможливості, дістав цей наріст,

І хочеться, щоб на південь літак забрав,

Подалі від цих завірюх, де пропозиція і попит.

Вічне питання, і весь час різна відповідь:

Чому так добре там, де нас нема?

Чому хід мого життя перейшов на біг?

Чому Бог вибрав для Росії сніг?

Чому у нас все так, а не інакше?

Завжди будуть ті, хто сміється, і ті, хто плаче.

Але ми не сумуємо, моє головне завдання —

Робити це чесно — для мене дуже багато важить.

Крізь бурі гарячих днів, нашим людям удачі!

Приспів:

Що там далі, за горизонтом, що доля моя мені готує?

І наскільки буде резонно доля свою спробувати оскаржити?

Що там далі, за горизонтом, скільки буде ще випробувань?

Де проходить та лінія фронту, в цьому серці засніжених будівель?

Де ми, опинимося, де наш пункт призначення?

Скільки зі всіх в підсумку будуть гідні прощення?

Кожному за сумлінням, як мороз у Хрещення,

Щось для душі, не просто для розваги.

Плити за течією легко, але не продуктивно.

Хочеться розфарбувати цю сумну картину.

Але не по мені зовсім цей дух корпоративний.

Я і так актуальний, швидкий і ефективний.

Точність - ввічливість королів, не можна спізнюватися,

І так стільки часу вбито даремно.

Помилкою було би і раніше часу

Святкувати, швидко забуваючи істину просту.

Хтось ризикує життям, хтось його пропалює,

А вона така гарна і молода.

Є за що боротися, я це точно знаю,

Ризикувати усвідомлено і йти по краю.

Не забувай, адже сніг колись розтане.

Приспів:

Що там далі, за горизонтом, що доля моя мені готує?

І наскільки буде резонно доля свою спробувати оскаржити?

Що там далі, за горизонтом, скільки буде ще випробувань?

Де проходить та лінія фронту, в цьому серці засніжених будівель?

Все мине колись, пацани і хлопці,

І кінця світу, я відповідаю, точно не буде.

А то надто багато навколо неадекватних,

Багато женуть і морочать голови людям.

Все нормально буде, лякати нас не треба.

Лякані ми, і давно нічого не боїмося.

У постійному стані напіврозпаду.

А те, що судилося, то обов'язково станеться.

У себе повіривши, можна назавжди змінитися.

Приспів:

Що там далі, за горизонтом, що доля моя мені готує?

І наскільки буде резонно доля свою спробувати оскаржити?

Що там далі, за горизонтом, скільки буде ще випробувань?

Де проходить та лінія фронту, в цьому серці засніжених будівель?

Що там далі, за горизонтом, що доля моя мені готує?

І наскільки буде резонно доля свою спробувати оскаржити?

Що там далі, за горизонтом, скільки буде ще випробувань?

Де проходить та лінія фронту, в цьому серці засніжених будівель?