Я умираю от любви - Дима Билан

Небо плачет дождями о тебе, тебе одной

Сквозняки между нами потушили наш огонь

Ненаписанных писем не прочтёшь ты никогда

Губами не коснёшься губ ты больше никогда

Зачем мечты приводят нас туда, где больше нет любви

Зачем мы ждём чего-то снова зря

Я умираю от любви

Ещё не поздно — позови

Я умираю без тебя,

Но где же ты, спаси меня

Перепеты все песни и разгаданы все сны

Я твоё отраженье прячу в зеркале луны

Как принцессу закрыл бы в храме сердца я тебя,

Но не найти следов твоих мне, смыла их вода

Зачем мечты приводят нас туда, где больше нет любви

Зачем мы ждём чего-то снова зря

Я умираю от любви

Ещё не поздно — позови

Я умираю без тебя,

Но где же ты, спаси меня

Небо плаче дощами про тебе, тобі однієї

Протяги між нами загасили наш вогонь

Ненаписаних листів не прочитаєш ти ніколи

Губами не торкнешся губ ти більше ніколи

Навіщо мрії наводять нас туди, де більше немає кохання

Навіщо ми чекаємо чогось знову дарма

Я вмираю від любові

Ще не пізно — поклич

Я вмираю без тебе,

Але де ти, врятуй мене

Переспівані всі пісні і розгадані всі сни

Я твоє відображення ховаю в дзеркалі місяця

Як принцесу закрив би в храмі серця я тебе,

Але не найти слідів твоїх мені, змила їх вода

Навіщо мрії наводять нас туди, де більше немає кохання

Навіщо ми чекаємо чогось знову дарма

Я вмираю від любові

Ще не пізно — поклич

Я вмираю без тебе,

Але де ти, врятуй мене