Там за рекою лес - Дима Билан

Это честно, так искренно

Прошу, не будь взрослой

Мне это так нужно немыслимо

Игра в правду до слепоты

Мы друг друга теряем в ней

Опять спорить до хрипоты

Ну зачем тебе быть сильней

Нашей любви?

Там, за рекою, лес

Там мы построим дом

Я разведу огонь

Чтобы нас отогреть

Что хочешь — забери

Сердце мое сжигай

Все это — меньше

Моей любви к тебе

Мои «люблю» станут твоей силой

Я верю в нас

И стану мудрым, чтобы быть рядом

Пока огонь не погас

Ты просишь время, тебе можно

Взять последний мой вдох

Я шел к жизни к твоим коленям

Я был так одинок,

А теперь

Там, за рекою, лес

Там мы построим дом

Я разведу огонь

Чтобы нас отогреть

Что хочешь — забери

Сердце мое сжигай

Все это — меньше

Моей любви к тебе

Це чесно, так щиро

Прошу, не будь дорослою

Мені це так потрібно немислимо

Гра в правду до сліпоти

Ми один одного втрачаємо в ній

Знову сперечатися до хрипот

Ну навіщо тобі бути сильнішим

Нашому коханню?

Там, за річкою, ліс

Там ми збудуємо будинок

Я розведу вогонь

Щоб нас відігріти

Що хочеш — забери

Серце моє спалюй

Все це — менше

Мого кохання до тебе

Мої «люблю» стануть твоєю силою

Я вірю в нас

І стану мудрим, щоб бути поруч

Поки вогонь не згас

Ти просиш час, тобі можна

Взяти останній мій вдих

Я йшов до життя до твоїх колін

Я був такий самотній,

А тепер

Там, за річкою, ліс

Там ми збудуємо будинок

Я розведу вогонь

Щоб нас відігріти

Що хочеш — забери

Серце моє спалюй

Все це — менше

Мого кохання до тебе