Дыши - Дима Билан

В моём сердце пропала тоска.

Я наблюдал так долго издалека,

Ты здесь одна или как?

Сомнения тянут назад;

Должен успеть первым тебя забрать.

Остановись!

Хватит, не злись.

Я схожу с ума.

Падает вниз порванный лист, ты нужна сейчас.

Не отпущу, среди других ты волшебная.

Доверься мне, я покажу притяжение!

Припев:

Дыши и не замирай!

Дыши и не замирай!

Дыши и не замирай!

Дыши и не замирай!

Догорает ночная Москва, в глаза твои с небес упала роса.

Ты сразу всё поняла, но виду не поняла.

Я забираю тебя.

Не отпущу, среди других ты волшебная.

Доверься мне, я покажу притяжение.

Припев:

Дыши и не замирай!

Дыши и не замирай!

Дыши и не замирай!

Дыши и не замирай!

Остановись!

Хватит, не злись.

Падает вниз порванный лист.

Дыши и не замирай!

Дыши и не замирай!

Дыши и не замирай!

У моєму серці зникла туга.

Я спостерігав так довго здалеку,

Ти тут одна чи як?

Сумніви тягнуть назад;

Мушу встигнути першим тебе забрати.

Зупинися!

Досить, не злись.

Я божеволію.

Падає вниз порваний лист, ти потрібна зараз.

Не відпущу, серед інших ти чарівна.

Довірся мені, я покажу тяжіння!

Приспів:

Дихай і не завмирай!

Дихай і не завмирай!

Дихай і не завмирай!

Дихай і не завмирай!

Догорає нічна Москва, в очі твої з небес впала роса.

Ти відразу все зрозуміла, але виду не зрозуміла.

Я забираю тебе.

Не відпущу, серед інших ти чарівна.

Довірся мені, я покажу тяжіння.

Приспів:

Дихай і не завмирай!

Дихай і не завмирай!

Дихай і не завмирай!

Дихай і не завмирай!

Зупинися!

Досить, не злись.

Падає вниз порваний аркуш.

Дихай і не завмирай!

Дихай і не завмирай!

Дихай і не завмирай!