Бум - Дима Билан

Бум!

Бум!

Бум!

Кто-то летел, потом — бум, и падал.

Летел, потом — бум, и падал.

День бел, а он бум и падал, так на лету.

А кто-то плыл и вдруг утонул он,

Так молча — взял и утонул он.

Да-да, взял и утонул он — камнем на дно.

А кто-то шёл, потом — бум, и падал.

Так ровно, как стоял и падал.

День бел, а он — бум, и падал так на ходу.

А кто-то умный — просто был дома,

Он дома телевизор смотрел.

Вот так и ничего не успел.

А я иду по улице, где все тусуются,

Где все интересуются и все целуются.

И вот, она передо мной, передо мной, мной встала —

Захохотала и мне прохладно стало.

Но я пришел сюда не за этим — отметим,

Но я попал у меня выбора-выбора нет.

Но хорошо бы сейчас хотя бы раз

Всё переповторить для вас!

Кого я вижу, кого я слышу!

Кого я знаю — принимаю за своего,

Не его, а тебя оо-е переменило в голове.

Не уж то так оно и было,

Не временило всё сразу влило:

Из мескалина пластилина или винила,

А мне нет разницы никакой, как и вам.

Как это мило!

Кто-то летел, потом — бум, и падал.

Летел, потом — бум, и падал.

День бел, а он бум и падал, так на лету.

А кто-то плыл и вдруг утонул он,

Так молча — взял и утонул он.

Да-да, взял и утонул он — камнем на дно.

А кто-то шёл, потом — бум, и падал.

Так ровно, как стоял и падал.

День бел, а он — бум, и падал так на ходу.

А кто-то умный — просто был дома,

Он дома телевизор смотрел.

Вот так и ничего не успел.

Не уж то вправду это всё происходило.

Или может быть вы скажите: что нет, не в этом дело, надоело.

Что потом, за углом увидел дом, а рядом девушек под зонтом.

Пропели мне американ «you so young» ские девушки.

Да, я молод, но расколот — переменили ли лица их тепло на холод —

Я рад, это шоколад — мармелад, а может ад.

Неважно, лишь только однажды, а может дважды.

Я объясню тебе.

Бритва остра, а мечу не сестра, когда ты будешь стара —

Я подарю тебе большую ра-радость за других — тебе чужих или родных.

Хватит уже вам хранить верность.

Делам скорей передвиньтесь к нам,

Перебегите к нам, а я запутался сам.

Кто-то летел, потом — бум, и падал.

Летел, потом — бум, и падал.

День бел, а он бум и падал, так на лету.

А кто-то плыл и вдруг утонул он,

Так молча — взял и утонул он.

Да-да, взял и утонул он — камнем на дно.

А кто-то шёл, потом — бум, и падал…

Бум!

Бум!

Бум!

Хтось летів, потім бум, і падав.

Летів, потім — бум, і падав.

День білий, а він бум і падав, так на льоту.

А хтось плив і раптом потонув він,

Так мовчки — взяв і потонув він.

Так-так, взяв і потонув він каменем на дно.

А хто йшов, потім — бум, і падав.

Так рівно, як стояв і падав.

День білий, а він - бум, і падав так на ходу.

А хтось розумний — просто був удома,

Він вдома телевізор дивився.

Отак і нічого не встиг.

А я йду по вулиці, де всі тусуються,

Де всі цікавляться і все цілуються.

І ось, вона переді мною, переді мною, мною встала —

Зареготала і мені прохолодно стало.

Але я прийшов сюди не за тим — зазначимо,

Але я потрапив у мені вибору-вибору немає.

Але добре би зараз хоча би разів

Все переповторити вам!

Кого я бачу, кого я чую!

Кого я знаю, приймаю за свого,

Не його, а тебе оо-е змінило в голові.

Не вже то так воно і було,

Не вчасило все одразу влило:

З мескалина пластиліну або вінілу,

А мені немає різниці ніякої, як і вам.

Як це мило!

Хтось летів, потім бум, і падав.

Летів, потім — бум, і падав.

День білий, а він бум і падав, так на льоту.

А хтось плив і раптом потонув він,

Так мовчки — взяв і потонув він.

Так-так, взяв і потонув він каменем на дно.

А хто йшов, потім — бум, і падав.

Так рівно, як стояв і падав.

День білий, а він - бум, і падав так на ходу.

А хтось розумний — просто був удома,

Він вдома телевізор дивився.

Отак і нічого не встиг.

Не вже справді це все відбувалося.

Або може бути висловіть: що ні, не в цьому справа, набридло.

Що потім, за кутом побачив будинок, а поруч дівчат під парасолькою.

Проспівали мені американки «you so young» ські дівчата.

Так, я молодий, але розколіт — змінили або обличчя їх тепло на холод —

Я, радий, це шоколад — мармелад, а може пекло.

Неважливо, тільки одного разу, а може двічі.

Я поясню тобі.

Бритва гостра, а мечу не сестра, коли ти будеш стара —

Я подарую тобі велику радість за інших — тобі чужих чи рідних.

Досить вже вам зберігати вірність.

Справам швидше пересуньтеся до нас,

Перейдіть до нас, а я заплутався сам.

Хтось летів, потім бум, і падав.

Летів, потім — бум, і падав.

День білий, а він бум і падав, так на льоту.

А хтось плив і раптом потонув він,

Так мовчки — взяв і потонув він.

Так-так, взяв і потонув він каменем на дно.

А хто йшов, потім — бум, і падав...