Unser Haus - Die Toten Hosen

Hab' ich zwanzig Jahre lang hier gewohnt in diesem stillen Haus,

in dem nur noch meine Mutter lebt und die Erinnerung verstaubt.

Sechs Kinder haben hier mal getobt,

immer bis mein Vater heimkam.

Und wenn er uns nicht schlug,

dann liebte er uns,

und dafür waren wir ihm dankbar.

Ich seh' das alles noch immer vor mir wie in einem Kinofilm.

Als wär es nie mein Leben gewesen,

als ob ich jemand anders bin.

Als Tom Sawyer und als Sherlock Holmes

sind wir hier durch die Gegend gerannt.

Wie oft haben wir uns mit Steinen beworfen

und schlossen Frieden schon am nächsten Tag.

Im Garten heimlich rauchen,

der erste Vollrausch mit acht Jahren

von 'ner halben Dose Altbier

an einem Sommernachmittag.

Hier hab' ich gelernt

zu lügen,

zu streiten und zu intrigieren,

zu vergeben und vergessen,

zu gewinnen und verlieren.

Es gab Enttäuschungen und Tränen,

obwohl ich meistens glücklich war

mit unserm kleinen Vorstadtleben

in unserer Nachbarschaft.

In diesem Haus fand ich meinen Vater

tot in seinem Bett.

Mir wurde klar,

als ich seine Hand hielt,

dass ich nicht auch hier sterben will.

Я живу тут уже двадцять років у цьому тихому будинку

в якому тільки мама живе і пам'ять пилиться.

Колись тут грали шестеро дітей

поки батько не прийшов додому.

І якби він нас не вдарив

тоді він любив нас

і ми були вдячні йому за це.

Я досі бачу все це перед собою, як у кіно.

Ніби цього ніколи не було в моєму житті

ніби я хтось інший

Як Том Сойєр і як Шерлок Холмс

ми бігали тут.

Скільки разів ми кидали один в одного каміння

і вже наступного дня уклали мир.

Курить таємно в саду,

перша тотальна інтоксикація у вісім років

з половини банки Altbier

літнього дня.

Я навчився тут

брехати,

сперечатися та інтригувати,

пробачити і забути

вигравати і програвати.

Були розчарування і сльози

хоча я був переважно щасливий

з нашим маленьким приміським життям

у нашому районі.

У цьому домі я знайшов свого батька

мертвий у своєму ліжку.

Я зрозумів,

коли я тримав його за руку

що я теж не хочу тут помирати.