Die Klavierlehrerin - Udo Lindenberg

Als ich ein kleiner junge war

Da fragte ich meine mama

Wie wird man ein musikgenie?

Sie sagte: ohne übung nie

Am besten wär's, mein liebes kind

Du lernst das tastenspiel geschwind

Ein päckchen noten schenkt' sie mir

Jetzt gehe hin und lern klavier!

Und schickte mich dann da so hin

Zu der klavierlehrerin

Sie war so groß, war so barock

Ganz breit der arsch

Ganz kurz der rock

Her thighs were fat and white and bare

Her twitching legs came up to here

Dann nahm sie meine fi-hin-ger

Und führte sie hier und da so hin

And then she took his fi-hin-ger

And moved it here and there and then

Meine klavier-lehe-rerin

Nach der etüde

Waren wir so müde

Und dann beim hohen c

Tat es wirklich ein bißchen weh

Am besten war’s beim tiefen h

Da war’s ganz einfach wunderbar

Mit feuchter hose kam ich dann

Zuhaus bei meiner mutter an

Sie sprach: «da gehst mir nicht mehr hin

Zu dieser klavierlehrerin

Please teach me, Please, release

My body — don’t preach me

Kleine augen, Feuchte hose

So kam ich zuhaus bei meiner

Mutter an, Und sie sagt: da gehst

Mir nicht mehr hin, Zu der

Klavierlehrerin, Use my body as

Your keyboard

Коли я був маленьким хлопчиком

Тому я запитав свою маму

як стати музичним генієм

Вона сказала: ніколи без практики

Було б найкраще, моя люба дитино

Ви навчитеся швидко грати на клавішах

Вона дала мені пачку нот

А тепер іди і вчи фортепіано!

А потім відправив мене туди так

До вчителя фортепіано

Він був такий великий, такий бароковий

Велика дупа

Дуже коротко спідниця

Її стегна були товсті, білі й голі

Сюди підійшли її смикаючі ноги

Потім вона взяла мій фі-хін-гер

І водив їх туди-сюди отак

А потім вона взяла його фі-хін-гер

І переміщав його туди-сюди

Мій вчитель фортепіано

Після етюду

Ми так втомилися?

А потім на високому c

Невже було трохи боляче

Найкраще було з низьким h

Там було просто чудово

Тоді я прийшов у мокрих штанях

Вдома з мамою

Вона сказала: «Я більше туди не ходжу

Цьому вчителю фортепіано

Будь ласка, навчіть мене, будь ласка, звільніть

Моє тіло — не проповідуй мені

Маленькі очі, мокрі штанці

Тому я прийшов додому до себе

до матері, а вона каже: ось ти

Не ходи туди більше, Зу дер

Учитель фортепіано, використовуй моє тіло як

Ваша клавіатура