адреналин - Диана Арбенина

адреналин

новой любви

раскумарены сотами

вот тебе сотовый — будем смеяться.

поет внутри

ягоды-годы

я не меняюсь

суть закаляется в чувстве свободы.

трудно

нервы

ты ярко угрюмый.

знаешь

стоит

сначала рвать струны.

а после нас нет

и больше нас нет

плечи

вербы

я воскресаю!

странно

верить

что кто-то спасает

когда нет смысла думать о себе.

прикажут жить

пусть бесполезно

мы неуместны

мы не влияем — всем очевидно.

белыми шить

нитями-рвами

нужно едва ли

кто тебе эти люди-повидло?

мама!

слышишь

мама

я тоже.

время

время

мы только моложе.

а после нас нет.

и больше нас нет.

плечи

вербы

я воскресаю!

странно

верить

что кто-то спасает

когда нет смысла думать о себе.

адреналін

нового кохання

розкумарені стільниками

ось тобі стільниковий — сміятимемося.

співає всередині

ягоди-роки

я не міняюсь

суть загартовується у відчутті свободи.

важко

нерви

ти яскраво похмурий.

знаєш

стоїть

спочатку рвати струни.

а після нас немає

і більше нас немає

плечі

верби

я воскресаю!

дивно

вірити

що хтось рятує

коли немає сенсу думати про себе.

накажуть жити

нехай марно

ми недоречні

ми не впливаємо — усім очевидно.

білими шити

нитками-ровами

потрібно ледь лі

хто тобі ці люди-повидло?

Мамо!

чуєш

Мамо

я теж.

час

час

ми тільки молодші.

а після нас немає.

і більше нас немає.

плечі

верби

я воскресаю!

дивно

вірити

що хтось рятує

коли немає сенсу думати про себе.