тугая ночь - Диана Арбенина

Я стараюсь привыкнуть жить без тебя.

Я снова надеваю печали фрак.

Я еду.

На шинах скрипит

асфальт

и светят фары в дорожный знак.

Я стараюсь привыкнуть дышать без тебя

Мой зверь подо мной, как и я, одинок.

Вся жизнь теперь в повороте руля —

это мой последний, последний рывок.

Тугая ночь

обнимает меня за плечи.

И ветер соленый,

и в глазах тоска.

И никуда не деться,

ведь снова вечер.

И как жаль, что это

не твоя рука.

Я стараюсь привыкнуть любить не тебя.

Вырывается страсть и поет мотор.

Мои мысли просты, как изгиб руля.

В этих двух колесах война и позор.

Я стараюсь привыкнуть видеть других,

чувствуя как ты гибнешь во мне.

И некому крикнуть мне: «Подожди!»

в последнем полете при мертвой луне.

Тугая ночь…

Я намагаюся звикнути жити без тебе.

Я знову одягаю печалі фрак.

Я їду.

На шинах скрипить

асфальт

і світять фари в дорожній знак.

Я намагаюся звикнути дихати без тебе

Мій звір піді мною, як і я, самотній.

Все життя тепер у повороті керма —

це мій останній, останній ривок.

Туга ніч

обіймає мене за плечі.

І вітер солоний,

і в очах туга.

І нікуди не подітися,

адже знову вечір.

І як шкода, що це

не твоя рука.

Я намагаюся звикнути любити не тебе.

Виривається пристрасть і співає мотор.

Мої думки прості, як вигин керма.

В цих двох колесах війна і ганьба.

Я намагаюся звикнути бачити інших,

відчуваючи як ти загинеш у мені.

І нікому крикнути мені: «Почекай!»

в останньому польоті при мертвому місяці.

Туга ніч…