ПарадиZ - DEEP-EX-SENSE

Что стало с этими людьми?

-

Бегут по улицам в крови.

В соседнем доме слышен крик -

Чью-то семью уже нашли.

И я всему виной, я превратил свой город

В личный Раккун-Сити, в личный Рейвенхольм.

Они идут за мной, но слишком поздно,

Скоро паника охватит постепенно страну за страной.

Опустошаю колбы, пробирки и мои вирионы проникли

Во все водопроводы на мили.

Оцепят регион в карантин, но

Их армии не остановят стихию.

Они кричат, что это страшный вирус,

А я считаю, это справедливость!

Пару укусов на запястье и теперь я буду частью

Неких сил, что будут править миром.

Потому что трупы не врут!

Потому что трупы не врут!

Потому что трупы не врут!

Трупом быть - значит быть тру!

Теперь я не могу говорить

И я больше не могу сожалеть.

И меня куда-то гонит инстинкт,

По привычке я вхожу в твою дверь.

Я рву тебе глотку в надежде, что ты очнешься как прежде.

Нам больше ложь не помеха и станет все безмятежным,

Только безмолвная верность, нет больше слез или нежности -

С толпой зомби мы вместе все побредем в бесконечность.

Но тело начинает холодеть...

Видимо у тебя иммунитет.

Ты не очнешься никогда, ты с удовольствием лгала

И ты не хочешь перемен.

Я выпью кровь из твоих вен, я всю к утру тебя доем -

Навеки связаны теперь.

Мы, как единый организм, откроем дивный честный мир,

Что воцарится на заре.

Що сталося з цими людьми?

-

Біжать вулицями в крові.

У сусідньому будинку чути крик

Чиюсь сім'ю вже знайшли.

І я всьому виною, я перетворив своє місто

У власний Раккун-Сіті, в власний Рейвенхольм.

Вони йдуть за мною, але надто пізно,

Скоро паніка поступово охопить країну за країною.

Спустошую колби, пробірки та мої віріони проникли

У всі водопроводи на милі.

Оточать регіон у карантин, але

Їхні армії не зупинять стихію.

Вони кричать, що це страшний вірус

А я вважаю, що це справедливість!

Пару укусів на зап'ясті і тепер я буду частиною

Якихось сил, що керуватимуть світом.

Тому що трупи не брешуть!

Тому що трупи не брешуть!

Тому що трупи не брешуть!

Трупом бути – значить бути тру!

Тепер я не можу говорити

І я не можу більше шкодувати.

І мене кудись жене інстинкт,

За звичкою я входжу до твоїх дверей.

Я рву тобі горлянку в надії, що ти прокинешся як раніше.

Нам більше брехня не завада і стане все безтурботним,

Тільки безмовна вірність, немає більше сліз чи ніжності.

З натовпом зомбі ми разом побредемо в нескінченність.

Але тіло починає холонути.

Мабуть, у тебе імунітет.

Ти не прокинешся ніколи, ти із задоволенням брехала

І ти не хочеш змін.

Я вип'ю кров із твоїх вен, я всю до ранку тебе доєм -

Навіки пов'язані тепер.

Ми, як єдиний організм, відкриємо чудовий чесний світ,

Що запанує на зорі.