La pleureuse - Debout sur le zinc

Je suis la femme agie

La femme délaissée

Enchaînée par la vie

Une femme hébétée

Je suis la femme de l’autre

Je ne suis pas la vôtre

Au quotidien sans faute

On m’appelle l’apôtre

Je suis la femme blessée

Qui ne se relève pas

Je suis la femme glacée

Celle qui compte ses pas

Je suis la femme voilée

Qui voile ses pensées

De la tête je suis inclinée

De le fête je suis évincée

Mais je suis la femme éternelle

Si jeune et si âgée

Du monde je suis la sentinelle

Oui je suis la femme si fatiguée

Je suis la femme assise

Qui ne réfléchit pas

Je suis la femme soumise

Celle qui compte ses pas

Je suis la femme douce

Doucement révoltée

Et murmurant je pousse

Le long dedans

Je suis la femme agie

La femme délaissée

Enchaînée par la vie

Une femme hébétée

Je suis la femme qui se tait

Qui en silence se déplaît

Qui tout bas sait qu’elle s’est blessée

Traversée par les années

Je suis la femme glacée

Qui mesure ses pas

Je suis la femme pressée

Blessée sonnée par ses combats

Je suis la femme passive

Qui ne réfléchit plus

Je suis la femme soumise

Celle dont on ne veut plus

Oui je suis la femme qui se lamente

Personne ne le sait

Je suis la femme qui se tourmente

Mais on ne m’entend jamais

Je suis la femme aux mains jointes

Et je prie en silence

Pour qu’un jour ma plainte

Déchire le silence

Je suis la femme agie

La femme délaissée

Enchaînée par la vie

Une femme hébétée

Je suis la femme qui se tait

Qui en silence se déplaît

Qui tout bas sait qu’elle s’est blessée

Traversée par les années

Je suis la femme coupée

Des hommes sans volonté

Je suis la femme décimée

Qui n’a pas décidé

Je suis la flamme vacillante

Qui s’agite dans le noir

Je suis l’adolescente

Quelle grande indécence

Je suis la femme d’un soir

Qui ne se rappelle pas

Je suis la femme au miroir

Que l’on ne rappelle pas

Je suis la femme divorcée

La femme alternée

La femme déchirée

Envie et vie brisées

Je suis la femme trompée

Qui s’est trompée elle-même

De ma prison dorée

Je suis le blême emblème

Je suis la femme enceinte

De ses rêves fidèles

Je suis la mère la sainte

Je ne suis pas rebelle

Je suis la femme agie

Qui agit agira

De la femme je suis fille

Qui a vécu revivra

Je suis la femme agie

La femme délaissée

Enchaînée par la vie

Une femme hébétée

Je suis la femme qui se tait

Qui en silence se déplaît

Qui tout bas sait qu’elle s’est blessée

Traversée par les années

Я – діюча жінка

Залишена жінка

Прикутий життям

Приголомшена жінка

Я дружина іншого

я не твій

Кожен день безвідмовно

Вони називають мене апостолом

Я поранена жінка

Хто не встає

Я замерзла жінка

Той, хто рахує кроки

Я жінка завуальована

Хто завуалює свої думки

Від голови кланяюсь

З партії мене вигнали

Але я вічна жінка

Такий молодий і такий старий

Світу я сторож

Так, я така втомлена жінка

Я жінка, яка сидить

хто не думає

Я покірна жінка

Той, хто рахує кроки

Я мила жінка

Ніжно повстала

І пошепки штовхаю

Довгий всередині

Я – діюча жінка

Залишена жінка

Прикутий життям

Приголомшена жінка

Я мовчазна жінка

Хто мовчки обурюється

Хто знає в глибині душі, що вона зашкодила собі

Пройдений роками

Я замерзла жінка

Хто міряє свої кроки

Я жінка, яка поспішає

Поранена, приголомшена її боями

Я пасивна жінка

хто вже не думає

Я покірна жінка

Той, якого ми більше не хочемо

Так, я жінка, яка сумує

Ніхто не знає

Я жінка, яка мучить

Але мене ніхто ніколи не чує

Я жінка зі складеними руками

І молюся в тиші

Так що одного дня моя скарга

Розірвати тишу

Я – діюча жінка

Залишена жінка

Прикутий життям

Приголомшена жінка

Я мовчазна жінка

Хто мовчки обурюється

Хто знає в глибині душі, що вона зашкодила собі

Пройдений роками

Я жінка-вирізана

Чоловіки без волі

Я знищена жінка

хто не вирішив

Я — полум’я, що мерехтить

Хто ворушиться в темряві

Я підліток

Яка велика непристойність

Я одна ніч

Хто не пам'ятає

Я жінка в дзеркалі

Що ми не пам'ятаємо

Я розлучена жінка

Альтернативна жінка

Розірвана жінка

Бажання і життя розбилися

Я - обдурена дружина

яка сама себе обдурила

З моєї золотої в'язниці

Я бліда емблема

Я вагітна жінка

Про його вірні мрії

Я свята мати

Я не бунтівний

Я – діюча жінка

Хто діє, той діятиме

Від жінки я дочка

Хто жив, той знову житиме

Я – діюча жінка

Залишена жінка

Прикутий життям

Приголомшена жінка

Я мовчазна жінка

Хто мовчки обурюється

Хто знає в глибині душі, що вона зашкодила собі

Пройдений роками