Viviré, moriré - David DeMaria

Me ahogo en la noche

Tejiendo silencios entre

Un mar de calles que duermen a solas

Me ahogo en la noche

Tejiendo silencios entre

Un mar de calles que duermen a solas

Me pierdo en un beso que acaba en tu boca

Se mojan los sueños que hay bajo la lluvia

Me enredo en la sombra de aquella caricia

Te busco en las hojas de un otoño sin tu calor

Viviré por un amor que es eterno

Como vive tu recuerdo bajo mi piel

Moriré como un adiós en el tiempo

Desnudando cada instante de nuestro ayer

Prisionero, esclavo de la luna

El olvido enciende mi amargura.

La orilla del llanto es el mar de un lamento

Tus risas, tus gestos, los llevo tan dentro

Escribo a escondidas mil veces tu nombre

Mi orgullo me roba el sentir de un te quiero

Contesto mensajes que callan silencios

Que no hay mas condena que amar sin pedir perdón.

Viviré por un amor que es eterno

Como vive tu recuerdo bajo mi piel

Moriré como un adiós en el tiempo

Desnudando cada instante de nuestro ayer

Prisionero, esclavo de la luna

El olvido enciende mi amargura.

Me dejaré llevar por la marea

A la deriva iré junto a mis penas

Lo que ha de venir que sea lo que dios quiera

Naufrago en la quimera.

Viviré por un amor que es eterno

Como vive tu recuerdo bajo mi piel

Moriré como un adiós en el tiempo

Desnudando cada instante de nuestro ayer

Prisionero, esclavo de la luna

El olvido enciende mi amargura

Тону в ночі

Плетіння тиші між

Море вулиць, що сплять на самоті

Тону в ночі

Плетіння тиші між

Море вулиць, що сплять на самоті

Я гублюся в поцілунку, який закінчується в твоїх устах

Сни, що під дощем, мокнуть

Я заплутуюся в тіні тієї ласки

Шукаю тебе в листі осені без твого тепла

Я буду жити заради вічної любові

Як твоя пам'ять живе під моєю шкірою

Я помру на прощання з часом

Знімаючи кожну мить нашого вчорашнього дня

В'язень, раб місяця

Забуття запалює мою гіркоту.

Берег сліз - це море плачу

Твій сміх, твої жести, я несу їх так глибоко в собі

Я таємно пишу твоє ім'я тисячу разів

Моя гордість позбавляє мене відчуття, що я люблю тебе

Я відповідаю на повідомлення, які мовчать

Що немає більшого вироку, ніж любити, не просячи пробачення.

Я буду жити заради вічної любові

Як твоя пам'ять живе під моєю шкірою

Я помру на прощання з часом

Знімаючи кожну мить нашого вчорашнього дня

В'язень, раб місяця

Забуття запалює мою гіркоту.

Я дозволю понести себе припливу

Я буду пливти разом зі своїми печалями

Те, що буде, нехай буде того, чого хоче Бог

Я зазнав корабельної аварії в химері.

Я буду жити заради вічної любові

Як твоя пам'ять живе під моєю шкірою

Я помру на прощання з часом

Знімаючи кожну мить нашого вчорашнього дня

В'язень, раб місяця

Забуття запалює мою гіркоту