Mi amiga invisible - David DeMaria

Bella juventud que te hace soñar

Borrando el recuerdo

Bella juventud que invita a querer

Amando sin frenos

Hoy siento el calor que se desprende de una herida

Hoy siento ese frío amargo de las despedidas

Y me quemo por dentro,

Y tú que te haces llamar mi amiga invisible

Y vas marcando siempre los terrenos,

Tú, te haces de rogar fingiendo que existes,

Y te apareces sólo en mis deseos,

Tú, si me hacer correr, desvelas mis miedos,

Despierta, que el tiempo presente

Es un tiempo perfecto,

Deja que las dudas se las lleve la marea

Deja de quejarte y dale tregua a mis quimeras

Que llegará el invierno,

Y tú que te haces llamar mi amiga invisible

Y vas marcando siempre los terrenos,

Tú, te haces de rogar fingiendo que existes,

Y te apareces sólo en mis deseos,

Y tú, mi amiga invisible,

Deja que las dudas se las lleve la marea

Deja de quejarte y dale tregua a mi conciencia,

Deja que haya paz en el silencio de esta calma,

Deja que florezcan primaveras en el alma,

Que aquí sentado espero,

Y tú que te haces llamar mi amiga invisible

Y vas marcando siempre los terrenos,

Tú, te haces de rogar fingiendo que existes,

Y te apareces sólo en mis deseos,

Y tú, mi amiga invisible,

Mi amiga invisible,

Прекрасна молодість, яка змушує мріяти

Стирання пам'яті

Прекрасна молодість, яка запрошує кохання

любити без гальм

Сьогодні я відчуваю тепло, що відходить від рани

Сьогодні я відчуваю гіркий холод прощань

І горю всередині

І ти, що називаєш себе моїм невидимим другом

І ти завжди позначаєш землю,

Ти, ти граєш важко, щоб прикинутися, що ти існуєш,

І ти фігуруєш тільки в моїх бажаннях,

Ти, якщо змусиш мене бігти, розкрий мої страхи,

Прокинься, що теперішній час

Це ідеальний час

Нехай сумніви змиваються припливом

Перестань скаржитися і дай моїм химерам перемир'я

що прийде зима,

І ти, що називаєш себе моїм невидимим другом

І ти завжди позначаєш землю,

Ти, ти граєш важко, щоб прикинутися, що ти існуєш,

І ти фігуруєш тільки в моїх бажаннях,

А ти, мій невидимий друже,

Нехай сумніви змиваються припливом

Перестань скаржитися і дай моїй совісті перемир'я,

Хай буде мир у тиші цього спокою,

Нехай в душі розквітає весна,

Що, сидячи тут, я чекаю,

І ти, що називаєш себе моїм невидимим другом

І ти завжди позначаєш землю,

Ти, ти граєш важко, щоб прикинутися, що ти існуєш,

І ти фігуруєш тільки в моїх бажаннях,

А ти, мій невидимий друже,

мій невидимий друг,