El callejón del duende - David DeMaria

Despierta

Otro día sin tregua tras la madrugada

Que hoy tampoco te dejó dormir

Puede que haga frío en el desafío

De enfrentarte a tu devenir

Y nadie hace nada por ti

Tú despierta

Despierta

Tras esa ventana crece la mañana

Hoy la vida te invita a vivir

Borra los agravios de tu calendario

Que hay caminos por descubrir

Tienes que aprender a sentir

Tú despierta

Y siento pasos en el callejón del duende

Sueño que sueñas que soñaste con tenerme

Y siento miedo en la orillita del deseo

Cuando te acercas y no vienes

Que el amor es como una cometa que se lleva el viento

No te rindas por una condena ni salgas corriendo

Que el amor tiene sólo un lenguaje

La voz de un te quiero

No hay palabras que expliquen la fuerza

De los sentimientos

De los sentimientos, que queman por dentro

Recuerda

Que en la plazoleta quedan aún las huellas

Donde reflejaste tu niñez

Los buenos amigos huyen del olvido

Y se sientan a recorrer

Aventuras de nuestro ayer

Tú recuerda…

Y siento anhelos de ese callejón del duende

Y siento celos de los labios que te besen

Y siento miedo de no haber llegado a tiempo

A ver cumplidos tus deseos

Que el amor es como una cometa que se lleva el viento

No te rindas por una condena ni salgas corriendo

Que el amor tiene sólo un lenguaje

La voz de un te quiero

No hay palabras que expliquen la fuerza

De los sentimientos

De los sentimientos, que queman por dentro

Прокинься

Ще один день без перепочинку після світанку

Те, що сьогодні також не давало вам спати

Під час виклику може бути холодно

Щоб зустріти своє майбутнє

І ніхто нічого за вас не робить

Ти прокидаєшся

Прокинься

За тим вікном настає ранок

Сьогодні життя запрошує вас жити

Видаліть скарги зі свого календаря

Що є шляхи для відкриття

треба навчитися відчувати

Ти прокидаєшся

І я відчуваю кроки на алеї гобліна

Мені сниться, що ти мрієш, щоб ти мріяв мати мене

І я відчуваю страх на межі бажання

Коли ви підходите і не приходите

Це кохання схоже на повітряного змія, що його розвіє вітер

Не відмовляйтеся від переконання і не тікайте

У того кохання лише одна мова

Голос я люблю тебе

Немає слів, щоб пояснити силу

від почуттів

Про почуття, що горять всередині

Пам'ятайте

Що на площі ще залишилися сліди

Де ви відобразили своє дитинство

Добрі друзі тікають від забуття

І сідають гуляти

Пригоди нашого вчорашнього дня

Ти пам'ятаєш...

І я прагну тієї алеї ельфів

І я заздрю ​​губам, які цілують тебе

І я боюся не встигнути вчасно

Щоб ваші бажання здійснювалися

Це кохання схоже на повітряного змія, що його розвіє вітер

Не відмовляйтеся від переконання і не тікайте

У того кохання лише одна мова

Голос я люблю тебе

Немає слів, щоб пояснити силу

від почуттів

Про почуття, що горять всередині