Amo sin decir te quiero - David DeMaria

El viento frío del norte

alumbra mis despertares

aunque no encuentre mi lugar

perdido en mil horizontes

sumando triunfos y errores

termino y vuelvo a empezar

Noches que se hacen días

caricias que he cambiado por melodías

y gritan tu nombre

Dulce melancolía,

es el sabor amargo de mi alegría

la vida que quiero es la que elegí

ESTRIBILLO

Amo sin decir te quiero,

por mis miedos

nunca aprenderé a vivir sin ti

amo y muero sin remedio

aunque lo intento

no es mi culpa haber nacido así

El viento frío del norte

abrigará mi corazón, mi débil corazón un hombre nunca se esconde,

si ha sido fiel a su alma,

un hombre pide perdón

Noches que se hacen días

caricias que he cambiado por melodias

y gritan tu nombre

siempre gritan tu nombre

dulce melancolía,

es el sabor amargo de mi alegría

si curas mi herida,

seré tu aprendiz

ESTRIBILLO

Amo sin decir te quiero,

por mis miedos

nunca aprenderé a vivir sin ti

amo y muero sin remedio

aunque lo intento

no es mi culpa haber nacido así

Si volviera a nacer,

sería para amarte otra vez,

aquí, en el umbral de tus sentidos

Si volviera a nacer

sería para huir junto a tí,

los dos camino de un solo destino

ESTRIBILLO

Amo sin decir te quiero,

por mis miedos

nunca aprenderé a vivir sin ti

amo y muero sin remedio

aunque lo intento

no es mi culpa haber nacido así, así

Haber nacido así

Холодний північний вітер

освітлюй мої пробудження

Навіть якщо я не знайду свого місця

загублений у тисячі горизонтів

додавання тріумфів і помилок

Я закінчую і починаю знову

ночі, які стають днями

ласки, які я обміняв на мелодії

і вони кричать твоє ім'я

солодка меланхолія,

це гіркий смак мого щастя

життя, яке я хочу, це те, яке я вибрав

ПРИСПІВ

Я люблю, не кажучи, що люблю тебе,

за мої страхи

Я ніколи не навчуся жити без тебе

Я люблю і вмираю без лікування

хоча я намагаюся

Я не винен, що я таким народився

Холодний північний вітер

зігріє моє серце, моє слабке серце чоловік ніколи не ховає,

якщо ти був вірний своїй душі,

чоловік просить вибачення

ночі, які стають днями

ласки, які я змінив на мелодії

і вони кричать твоє ім'я

вони завжди вигукують твоє ім'я

солодка меланхолія,

це гіркий смак мого щастя

якщо ти загоїш мою рану,

Я буду твоїм учнем

ПРИСПІВ

Я люблю, не кажучи, що люблю тебе,

за мої страхи

Я ніколи не навчуся жити без тебе

Я люблю і вмираю без лікування

хоча я намагаюся

Я не винен, що я таким народився

Якби я знову народився,

було б полюбити тебе знову,

тут, на порозі твоїх почуттів

Якби я народився заново

було б тікати з тобою,

два шляхи однієї долі

ПРИСПІВ

Я люблю, не кажучи, що люблю тебе,

за мої страхи

Я ніколи не навчуся жити без тебе

Я люблю і вмираю без лікування

хоча я намагаюся

Я не винна, що я такою, такою народилася

народитися таким