Y'a des jours de plaine - Daniel Lavoie

Y a des jours de plaine, on voit jusqu à la mer

Y a des jours de plaine, on voit plus loin que la terre

Y a des jours de plaine où l’on entend nos grands-pères dans le vent

Y' a des jours de plaine j’ai vu des métis en peinture de guerre

Y a des jours de plaine où j’entends gémir la langue de ma mère

Y a des jours de plaine où l’on n’entend plus rien à cause du vent

J’ai grandi sur la plaine, je connais ses rengaines et ses vents

J’ai les racines dans la plaine et toutes ses rengaines dans le sang

J’ai des racines en France aussi longues que la terre

J’ai une langue qui danse aussi bien que ma mère

Une grande famille des milliers de frères et sœurs dans le temps

J’ai des racines en France aussi fortes que la mer

Une langue qui pense, une langue belle et fiere

Et des milliers de mots pour le dire comment je vis, qui je suis

J’ai grandi…

Y a des jours de plaine où, dans les nuages, on voit la mer

Y a des soirs de plaine où on se sent seul sur la terre

Y a des nuits de plaine où y a trop d'étoiles, trop de lune, le ciel est trop

clair

Y a des jours de plaine où on voit plus loin que la terre

Y a des jours de plaine où je n’entends plus la langue de ma mère

Y a des jours de plaine où même mes grands-pères ne sont plus dans le vent

Бувають рівнинні дні, бачимо до моря

Є звичайні дні, ми бачимо за межами землі

Бувають прості дні, коли ми чуємо наших дідів на вітрі

Бувають звичайні дні, коли я бачив напівкровок у бойовій фарбі

Бувають прості дні, коли я чую, як стогне маминий язик

Бувають дні на рівнині, коли через вітер нічого не чути

Я виріс на рівнині, я знаю її мелодії та її вітри

У мене коріння в рівнині, а всі її мелодії в крові

Я маю коріння у Франції, як і земля

Я маю мову, яка танцює так само, як і моя мама

Велика родина з тисячі братів і сестер свого часу

Я маю коріння у Франції, міцне, як море

Мова, яка думає, красива і горда мова

І тисячі слів, щоб сказати, як я живу, хто я

Я виріс…

Бувають звичайні дні, коли в хмарах бачиш море

Бувають звичайні вечори, коли ти почуваєшся самотнім на землі

Бувають звичайні ночі, де забагато зірок, забагато місяців, небо теж

ясно

Бувають звичайні дні, коли можна побачити за межі землі

Бувають прості дні, коли я вже не чую маминої мови

Бувають звичайні дні, коли навіть моїх дідів уже немає на вітрі