Mona Lisa suite - Daniel Balavoine

Je chante une chanson vide

Je chante une chanson triste

Que je n’aime plus

Si tu n’es pas plus heureux

Tu ne seras jamais vieux

Tu n’es plus mon ami

Je te le dis

Tu as perdu mon adresse

Après ton voyage en Grèce

On ne s’est plus vu

Au fond d’un blanc pays

J’attend qu’un fou

Vienne me sauver la vie

Je te le dis

A la fin de la semaine

J’irai regarder Hélène

Que tu m’avais prise

Alors j’ai ressenti

Tout le froid de ma haine

Tu n’es plus mon ami

Je te le dis

La première fille de ma vie

Je ne m’en souviens plus très bien

Je ne lui avais rien promis

Et je lui ai rendu sa main

Je l’ai quittée pour une blonde

Pour trois minutes et vingt secondes

Je me souviens qu’elle avait rit

De mes débuts dans un lit

La boulangère au Cœur Sourire

Dieu sait si je l’ai fait souffrir

M’avait fait cadeau de son cœur

Je l’ai sali et j’ai eu tort

Je suis tombé sur Béatrice

Elle voulait devenir actrice

Mais elle épousa un chiffon

Qui portait un drôle de nom

Un drôle de nom, un drôle de ton

J’ai changé pour une institutrice

Hélas elle n’avait aucun vice

J’ai voyagé, elle m’a repris

Ça n’allait plus, je suis parti

La boulangère au Cœur Sourire

Dieu sait si je l’ai fait souffrir

M’avait fait cadeau de son cœur

Je l’ai sali et j’ai eu tort

La boulangère au Cœur Sourire

Elle reprisait mes chaussettes

Les seins à l’air

Elle portait des lunettes

Le nez à l’envers

D’autre elle ne savait rien faire

Que reprisait mes chaussettes

Mais je l’aimais bien

De vous à elle en passant par moi

Ça ne vous regarde pas

De vous à elle en passant par moi

Ça ne vous regarde plus

Я співаю порожню пісню

Я співаю сумну пісню

Що я більше не люблю

Якщо ти не щасливіший

Ти ніколи не будеш старий

Ти більше не мій друг

я тобі кажу

Ви втратили мою адресу

Після подорожі до Греції

Ми не бачилися

Глибоко в білій країні

Я чекаю божевільного

прийди, врятуй моє життя

я тобі кажу

В кінці тижня

Я піду дивитися на Елен

що ти забрав у мене

Так я відчував

Весь холод моєї ненависті

Ти більше не мій друг

я тобі кажу

Перша дівчина в моєму житті

Я не дуже добре пам'ятаю

Я їй нічого не обіцяв

І я повернув їй руку

Я залишив її заради блондинки

Протягом трьох хвилин і двадцяти секунд

Пам'ятаю, вона сміялася

З мого початку в ліжку

Пекар з усміхненим серцем

Бог знає, чи я завдав йому болю

Віддав мені своє серце

Я все переплутав і помилився

Я зіткнувся з Беатріче

Вона хотіла стати актрисою

Але вийшла заміж за ганчірку

Хто мав смішне ім’я

Смішна назва, смішний тон

Я змінився на вчителя

На жаль, у неї не було вад

Я подорожував, вона мене забрала назад

Це було неправильно, я пішов

Пекар з усміхненим серцем

Бог знає, чи я завдав йому болю

Віддав мені своє серце

Я все переплутав і помилився

Пекар з усміхненим серцем

Вона штопала мої шкарпетки

Груди в повітрі

Вона носила окуляри

Перевернутий ніс

Інакше вона нічого не могла зробити

Що мої шкарпетки штопали

Але він мені сподобався

Від тебе до неї до мене

Вас це не стосується

Від тебе до неї до мене

Вас це більше не стосується