Tous les cris les S.O.S. - Daniel Balavoine

Comme un fou va jeter à la mer

Des bouteilles vides et puis espère

Qu’on pourra lire à travers

S.O.S. écrit avec de l’air

Pour te dire que je me sens seul

Je dessine à l’encre vide un désert

Et je cours

Je me raccroche à la vie

Je me saoule avec le bruit

Des corps qui m’entourent

Comme des lianes nouées de tresses

Sans comprendre la détresse

Des mots que j’envoie

Difficile d’appeler au secours

Quand tant de drames nous oppressent

Et les larmes nouées de stress

Étouffent un peu plus les cris d’amour

De ceux qui sont dans la faiblesse

Et dans un dernier espoir

Disparaissent

Et je cours

Je me raccroche à la vie

Je me saoule avec le bruit

Des corps qui m’entourent

Comme des lianes nouées de tresses

Sans comprendre la détresse

Des mots que j’envoie

Tous les cris les S.O.S

Partent dans les airs

Dans l’eau laissent une trace

Dont les écumes font la beauté

Pris dans leur vaisseau de verre

Les messages luttent

Mais les vagues les ramènent

En pierres d'étoile sur les rochers

Et j’ai ramassé les bouts de verre

J’ai recollé tous les morceaux

Tout était clair comme de l’eau

Contre le passé y a rien à faire

Il faudrait changer les héros

Dans un monde où le plus beau reste à faire

Et je cours

Je me raccroche à la vie

Je me saoule avec le bruit

Des corps qui m’entourent

Comme des lianes nouées de tresses

Sans comprendre la détresse

Des mots que j’envoie

Tous les cris les S.O.S

Partent dans les airs

Dans l’eau laissent une trace

Dont les écumes font la beauté

Pris dans leur vaisseau de verre

Les messages luttent

Mais les vagues les ramènent

En pierres d'étoile sur les rochers

Як божевільного викине за борт

Порожні пляшки, а потім надія

Що ми можемо прочитати

S.O.S. написано повітрям

Сказати тобі, що я почуваюся самотнім

Малюю порожнім чорнилом пустелю

І я біжу

Я чіпляюсь за життя

Я напиваюся від шуму

тіла навколо мене

Як лози, пов’язані косами

Не розуміючи страждання

Слова, які я посилаю

Важко покликати на допомогу

Коли нас гнітить стільки драм

І сльози, зв'язані від стресу

Ще трохи заглушіть любовні крики

З тих, хто в слабкості

І в останню надію

зникнути

І я біжу

Я чіпляюсь за життя

Я напиваюся від шуму

тіла навколо мене

Як лози, пов’язані косами

Не розуміючи страждання

Слова, які я посилаю

Усі крики S.O.S

Підніміться в повітря

У воді залишити слід

Чиї піни створюють красу

Взято в їх скляній посудині

Боротьба з повідомленнями

Але хвилі повертають їх

У зоряних каменях на скелях

І я підібрав шматочки скла

Я зібрав усі шматочки

Все було прозорим, як вода

Проти минулого нема чого робити

Героїв треба міняти

У світі, де потрібно зробити найкраще

І я біжу

Я чіпляюсь за життя

Я напиваюся від шуму

тіла навколо мене

Як лози, пов’язані косами

Не розуміючи страждання

Слова, які я посилаю

Усі крики S.O.S

Підніміться в повітря

У воді залишити слід

Чиї піни створюють красу

Взято в їх скляній посудині

Боротьба з повідомленнями

Але хвилі повертають їх

У зоряних каменях на скелях