Отпусти меня - Дана Соколова

А я летала вся в мечтах и снах.

О том, где миру не виданный боль и страх.

И я не знаю как, но надо верить в то, что нам его отыскать.

Отыскать, отыскать.

Там, где я жила.

Там, где я была.

Там, где я росла.

Дом мой на века.

Там, где я жила.

Там, где я была.

Там, где я росла.

Дом мой.

Ты отпусти меня.

Чтобы я дальше звонко пела.

И не держи меня.

Ведь я в клетке не сумела.

Прожить и дня.

Меня воля мыслью грела.

И я не смогла.

Я к тебе не прикипела.

Не сковать меня никак.

Ведь я сверкаю, как в небе звезда.

И точно знаю, что моя душа.

Там, где я жила.

Там, где я была.

Там, где я росла.

Дом мой на века.

Там, где я жила.

Там, где я была.

Там, где я росла.

Дом мой.

Ты отпусти меня.

Чтобы я дальше звонко пела.

И не держи меня.

Ведь я в клетке не сумела.

Прожить и дня.

Меня воля мыслью грела.

И я не смогла.

Я к тебе не прикипела.

Ты отпусти меня.

Чтобы я дальше звонко пела.

И не держи меня.

Ведь я в клетке не сумела.

Ты отпусти меня.

Чтобы я дальше звонко пела.

И не держи меня.

Ведь я в клетке не сумела.

Прожить и дня.

Меня воля мыслью грела.

И я не смогла.

Я к тебе не прикипела.

А я літала вся в мріях та снах.

Про те, де світ не бачив біль і страх.

І я не знаю, як, але треба вірити в те, що нам його відшукати.

Знайти, знайти.

Там, де я мешкала.

Там, де я була.

Там, де я зростала.

Будинок мій на віки.

Там, де я мешкала.

Там, де я була.

Там, де я зростала.

Дім мій.

Ти відпусти мене.

Щоб я далі дзвінко співала.

І не тримай мене.

Я ж у клітці не зуміла.

Прожити та дня.

Мене воля гріла думкою.

І я не змогла.

Я до тебе не прикипіла.

Не скувати мене ніяк.

Адже я сяю, як у небі зірка.

І достеменно знаю, що моя душа.

Там, де я мешкала.

Там, де я була.

Там, де я зростала.

Будинок мій на віки.

Там, де я мешкала.

Там, де я була.

Там, де я зростала.

Дім мій.

Ти відпусти мене.

Щоб я далі дзвінко співала.

І не тримай мене.

Я ж у клітці не зуміла.

Прожити та дня.

Мене воля гріла думкою.

І я не змогла.

Я до тебе не прикипіла.

Ти відпусти мене.

Щоб я далі дзвінко співала.

І не тримай мене.

Я ж у клітці не зуміла.

Ти відпусти мене.

Щоб я далі дзвінко співала.

І не тримай мене.

Я ж у клітці не зуміла.

Прожити та дня.

Мене воля гріла думкою.

І я не змогла.

Я до тебе не прикипіла.