A Painting in Dark - Crimson Moonlight

He weeps, but no one hear

Is this the final point of his life?

The direction of his soul

A painting in dark

Where is he to go In this maze of confusion

Will someone give him the strength

To chance and forsake this path

Is there somewhere a heart

Full of freedom who can call his name?

He strives towards

Meaningless, endless horizons

Traveling and searching

For true lifegiving peace

He wipes his tears with golden cloth

Lost in the lie: «This is all you need»

He asks: Is there any true peace at all?

These cries for help echoes louder

Through the dark night of his soul

But while praying in despair

He discerns the shape of Love incarnated

There he is, the One

Wearing the bloodied crown of thorns

His heart is beating with mercy

And his peace caused the escape of fear

But a silent mist arise

Covering the vision of loving truth

With a scornful smile

The evil one pull down the veil

Over the human face

While telling the constant lie

This mercy is not for you

Twisting God’s true words

In the presence of honest seeking of truth

That lies is spoken by the lips

Painted with immutable cruelty

The own flesh is to weak to resist it But God has seen the will of his heart

And listen: the scarlet story is told.

He can hear the sound of dripping blood

Deliverance is made

The punishment for his transgressions

Are obliterated at the cross

The final cry from God’s

Faultless wounded Son brought freedom

The sins are crucified, restoration is given

And the veil is lifted off

He turn his eyes to the hill

Beholding the destiny of his mistakes

There hangs the one who paid his price

The one who conquered death itself

He looks towards the new horizons

Where the sun never sets

And starts to walk in its direction

On the path of the eternal life

Він плаче, але ніхто не чує

Це останній пункт його життя?

Напрямок його душі

Картина в темряві

Куди йому йти в цьому лабіринті плутанини

Чи дасть йому хтось сили

Випадкувати й покинути цей шлях

Чи є де серце

Повний свободи, хто може назвати його ім’я?

Він прагне до

Безглузді, нескінченні горизонти

Подорожі та пошуки

За справжній живий мир

Він витирає свої сльози золотою тканиною

Загублений у брехні: «Це все, що вам потрібно»

Він запитує: чи є взагалі справжній мир?

Ці крики про допомогу лунають голосніше

Крізь темну ніч його душі

Але, молячись у розпачі

Він розпізнає форму втіленої Любові

Ось він, Єдиний

Носячи закривавлений терновий вінець

Його серце б’ється від милосердя

І його спокій викликав втечу від страху

Але з’являється тихий туман

Висвітлення бачення люблячої правди

З презирливою посмішкою

Злий стягує завісу

Над людським обличчям

При цьому кажуть постійну брехню

Ця милість не для вас

Перекручування правдивих слів Бога

У присутності чесного пошуку правди

Ця брехня вимовляється устами

Намальований з незмінною жорстокістю

Власне тіло ослабне, щоб протистояти йому, але Бог побачив волю свого серця

І слухайте: багряна історія розказана.

Він чує звук стікання крові

Поставка зроблено

Покарання за його провини

Знищені на хресті

Останній крик Бога

Бездоганний поранений Син приніс волю

Гріхи розп’яті, відновлення дане

І вуаль знята

Він звертає очі на пагорб

Спостерігаючи за долею своїх помилок

Там висить той, хто заплатив свою ціну

Той, хто переміг саму смерть

Він дивиться на нові горизонти

Де сонце ніколи не заходить

І починає йти в йому напрямку

На шлях вічного життя