Mes Fenêtres Donnent Sur La Cour - Coralie Clement

Faut-il que rien ne perdure

Ni les prés, ni la verdure

Ni les amants que nous fûmes

Ni les frimas, ni les brumes

Faut-il que nul ne résiste

Ni les aoûtiens, ni les juillettistes

Ni les messieurs, ni les dames

Ni les mélos, ni les drames

Mes fenêtres donnent sur la cour

Donnent sur la cour

Sur une sortie de secours

Et sur les poubelles alentour

Faut-il que rien ne subsiste

Ni le sentier, ni la piste

Ni le printemps qui n’est plus

Ni le clocher ni la rue

Faut-il que nul ne s’accorde

Ni les scénarii, ni les story-boards

Ni les esprits, ni les âmes

Ni les scherzi, ni les gammes

Mes fenêtres donnent sur la cour

Donnent sur la cour

Je relis tes mots d’amour

Tes mots d’amour

Mes fenêtres donnent sur la cour

Donnent sur la cour

Sur une sortie de secours

Et sur les poubelles alentour

Ніщо не повинно тривати

Ні луги, ні зелень

Ані коханці, якими ми були

Ні морозу, ні туманів

Ніхто не повинен чинити опір

Ні августійці, ні юлісти

Ні джентльмени, ні пані

Ні мелодії, ні драми

Мої вікна виходять у двір

З вікон відкривається вид на внутрішній дворик

На запасному виході

І на сміттєвих баках навколо

Не повинно нічого залишатися

Ні доріжки, ні доріжки

Ні весни, якої вже немає

Ні шпиля, ні вулиці

Ніхто не повинен погоджуватися

Ні сценаріїв, ні розкадрування

Ні духів, ні душ

Ні скерці, ні ваги

Мої вікна виходять у двір

З вікон відкривається вид на внутрішній дворик

Перечитую твої слова кохання

твої слова любові

Мої вікна виходять у двір

З вікон відкривається вид на внутрішній дворик

На запасному виході

І на сміттєвих баках навколо