Wave Up To The Shore - Christy Moore

A daffodil is born and rises in the spring

It opens out its beauty to hear the cricket sing

But as quick as it does grow it decays away so soon

Before the summer sunshine has reached its golden noon

A stream it does rise in the mountains so tall

It swells into a river as gently it does fall

It meanders to country through city and through town

And in the boundless ocean the river it is drowned

On the seas the winds do rage and the waves grow so high

As they turn into white horses laping towards the sky

But soon the waves grow gntle no longer do they roar

As they make their lonesome passageway up to the pebble shore

If I were like a daffodil so fair upon the ground

Or like a gentle river with its sweet and mellow sound

Like a wave up to the shore like a river into the sea

I’d lay down in my resting place contented I would be

Нарцис народжується і піднімається навесні

Він розкриває свою красу почути, як співає цвіркун

Але як швидко він росте, він так швидко згасає

До того, як літнє сонечко досягло свого золотого полудня

Такий високий потік, що виходить у горах

Він набухає в річку, так м’яко падає

Воно виходить в країну через місто й через місто

І в безмежному океані річка тоне

На морях лютують вітри, а хвилі зростають так високо

Коли вони перетворюються на білих коней, що хлюпають до неба

Але невдовзі хвилі стають м’якими, вони більше не ревуть

Коли вони пробираються в самотній хід до галькового берега

Якби я був, як нарцис, так справедливий на землі

Або як лагідна річка з її солодким і м’яким звуком

Як хвиля до берега, як річка в море

Я б ліг на місце спочинку, задоволений, як був би