Нечего терять - Чиж & Co

Ее зовут Настя, она пишет стихи, живет на реке,

Она верит в то, что осень пройдет.

В ожидании дальних дорог и чудес она всегда налегке,

Она ожидает свой самолет,

Который прилетит за ней, который прилетит за ней

И ей нечего будет терять, нечего

будет терять,

Ей нечего будет терять, отправляясь в путь.

Он живет на другой реке, пишет стихи, летает во сне,

Он знает то, чего не знает она.

Он не член ОсоАвиАхим, но уверен в том, что в небе он — непобедим,

И в ту ночь на небе будет полной луна,

Когда он прилетит за ней, когда он прилетит за ней,

И ему нечего будет терять, нечего будет терять,

Нечего будет терять, отправляясь в путь.

Я живу на слиянии рек, я читаю булгаковский «Бег»

И наблюдаю за тем, как кончается век.

А облака все плывут и плывут с запада на север и с востока на юг,

И чуть выше над ними летит самолет,

Который прилетел за ней, который прилетел за ней,

И им нечего больше терять, нечего больше терять,

Нечего больше терять — они теперь вдвоем.

Її звуть Настя, вона пише вірші, живе на річці,

Вона вірить у те, що осінь пройде.

В очікуванні далеких доріг і чудес вона завжди без нічого,

Вона чекає на свій літак,

Який прилетить за неї, який прилетить за неї

І не буде нічого втрачати, нічого

буде втрачати,

Їй нічого буде втрачати, вирушаючи в дорогу.

Він живе на іншій річці, пише вірші, літає у сні,

Він знає те, чого не знає вона.

Він не член ОсоАвіАхім, але впевнений у тому, що в небі він — непереможний,

І в ту ніч на небі буде повний місяць,

Коли він прилетить за нею, коли він прилетить за нею,

І йому нічого буде втрачати, нічого буде втрачати,

Нема чого втрачати, вирушаючи в шлях.

Я живу на злитті річок, я читаю булгаковський «Біг»

І спостерігаю за тим, як кінчається століття.

А хмари все пливуть і пливуть із заходу на північ і з сходу на південь,

І трохи вище над ними летить літак,

Який прилетів за неї, який прилетів за нею,

І ним нічого більше втрачати, нічого більше втрачати,

Нічого більше втрачати — вони тепер удвох.