Эти реки никуда не текут - Чиж & Co

Эти реки никуда не текут, они забыли про море…

Эти реки никуда не текут, они забыли про море.

В них не вьется трава, их не тревожит весло,

Вода застыла в них, словно стекло,

Мне очень жаль, мама, но эти реки никуда не текут.

Эти птицы никуда не летят, они забыли про небо…

Эти птицы никуда не летят, они забыли про небо.

Если жить по рассчету и наверняка,

То крылья усыхают и врастают в бока,

Мне очень жаль, мама, но эти птицы никуда не летят.

Эти люди никуда не спешат, они забыли про время…

Эти люди никуда не спешат, они забыли про время.

Когда звонит последний звонок,

Поздно считать, что ты смог, что не смог,

Мне очень жаль, мама, но эти люди никуда не спешат.

Эти реки никуда не текут, они забыли про море.

Эти птицы никуда не летят, они забыли про небо.

Эти люди никуда не спешат, они забыли про время.

Мне очень жаль, мама, но эти реки никуда не текут.

Мне очень жаль, мама, но эти реки никуда не текут.

Мне очень жаль, мама, но эти реки никуда не текут.

Ці річки нікуди не течуть, вони забули про море...

Ці річки нікуди не течуть, вони забули про море.

В них не в'ється трава, їх не турбує весло,

Вода застигла в них, наче скло,

Мені дуже шкода, мамо, але ці річки нікуди не течуть.

Ці птахи нікуди не летять, вони забули про небо…

Ці птахи нікуди не летять, вони забули про небо.

Якщо жити за розрахунком і напевно,

То крила всихають і вростають у боки,

Мені дуже шкода, мамо, але ці птахи нікуди не летять.

Ці люди нікуди не поспішають, вони забули про час...

Ці люди нікуди не поспішають, вони забули про час.

Коли дзвонить останній дзвінок,

Пізно вважати, що ти зміг, що не зміг,

Мені дуже шкода, мамо, але ці люди нікуди не поспішають.

Ці річки нікуди не течуть, вони забули про море.

Ці птахи нікуди не летять, вони забули про небо.

Ці люди нікуди не поспішають, вони забули про час.

Мені дуже шкода, мамо, але ці річки нікуди не течуть.

Мені дуже шкода, мамо, але ці річки нікуди не течуть.

Мені дуже шкода, мамо, але ці річки нікуди не течуть.