Дверь в лето - Чиж & Co

Меня побили камнями на детской площадке

Я ушел чуть живым, я скрывался в чужом районе,

Но собаки нашли мой след и грызут за пятки.

Я устал считать, сколько суток идет погоня…

Я царапался в двери в поисках Двери в Лето,

Где коты, если верить Хайнлайну1, живут как дома,

Но и там находили, орали и шли по следу,

Параллельный мир оказался до боли знакомым.

Я не знаю, чем вызываю злость:

Никому не мешал, всю жизнь починял свой примус.

Не брал их игрушек, не воровал их кость,

Не перебегал им путь и не целился в спину.

Да я даже не знаю, что там — за Дверью в Лето…

Может, это задрочка типа Тома и Джерри,

Может, просто тупик и в поисках смысла нету,

Но должны же коты, пес возьми, во что-нибудь верить!

И я мечтаю о лете под грустным осенним дождем,

Спрятав свой хвост трубой за мусорный бак.

Ведь любой дурак знает — кошке нужен дом,

Хотя б уголок, просто укрытие —

От злых детей и собак.

Мене побили камінням на дитячому майданчику

Я пішов ледь живим, я переховувався в чужому районі,

Але собаки знайшли мій слід і гризуть за п'ятки.

Я втомився рахувати, скільки діб іде погоня…

Я дряпався в дверях в пошуках Двері в Літо,

Де коти, якщо вірити Хайнлайну, живуть як удома,

Але і там знаходили, кричали і йшли слідом,

Паралельний світ виявився дуже знайомим.

Я не знаю, чим викликаю злість:

Нікому не заважав, все життя лагодив свій примус.

Не брав їх іграшок, не крав їх кістку,

Не перебігав їм шлях і не цілився в спину.

Так я навіть не знаю, що там — за Двері в Літо…

Може, це задірка типу Тома і Джері,

Може, просто глухий кут і в пошуках сенсу немає,

Але мають коти, пес візьми, у що-небудь вірити!

І я мрію про літ під сумним осіннім дощем,

Сховавши свій хвіст трубою за сміттєвий бак.

Адже будь-який дурень знає — кішці потрібен будинок,

Хоча б куточок, просто укриття —

Від злих дітей та собак.