Думай меня рядом - ChipaChip, M()eSTRo

Если ты дома…

Если ты дома, за окнами гром громкий грянул

И тебе страшно стало.

Девочка, думай меня рядом.

Если вдруг пьяная и куча пространства вариантов —

Помни про клятвы.

И, девочка, думай меня рядом.

Не поменял бы я тебя на тех кукол нарядных —

Клубных, дырявых.

Яро стонут и спину корябают.

Сердце прям прятал.

Я так жду тебя вспышкою яркой.

Девочка, думай меня рядом.

А помнишь, как нам постель расстелал,

И вместе тела сливались, помнишь, как при свете ламп?

Но мастера твои истерики, тени, стена, прости,

Но я стереораб, что серенький мир простирал и таял.

А мы с ней пламя изыска забрали,

Мыслил за гранью и писал тебе смыслом сакральным.

А если можно — снизойду теперь с неба посланием,

Снегом пасхальным, и приду к тебе телом в астрале.

Я в плену Освенцима.

Риск и ты мертвый,

Где сердце падало стуча еще вниз прям по ребрам.

Бликами в окнах буду порохом взрывами порванным,

Злым и упоротым, не важно, ты главное — помни.

Если ты дома, за окнами гром громкий грянул

И тебе страшно стало.

Девочка, думай меня рядом.

Если вдруг пьяная и куча пространства вариантов —

Помни про клятвы.

И, девочка, думай меня рядом.

Не поменял бы я тебя на тех кукол нарядных —

Клубных, дырявых.

Яро стонут и спину корябают.

Сердце прям прятал.

Я так жду тебя вспышкою яркой.

Девочка, думай меня рядом.

Я невменяем прятал, чувства, думал улечу с тобой.

Думай меня рядом, я там лечусь и чё с того?

Пустые квартиры, чувство тревоги затянет, как жгут.

На моём сердце, на память к тем дням, где больше не ждут.

Думай меня рядом, пока нас всех *уярит там.

С нормального варика, с того веса, что мне Ярик дал.

Ты в зеркале палишь руки, обнявшие плечи твои.

Я в клетчатом поло, и нам не легче — там нет нас двоих.

А, время ведь растворило, как смысл чувство прихода

То, что назвали «Любовь», которая профнепригодна.

Теперь, или же сразу была такой тогда…

Валял на койки дам, а сам ведь ждал, вообще, на кой тогда?

Который месяц за месяцем, плавим всё наше время,

А я боялся так сильно, что всё же вылетит кремень.

Думай меня рядом, когда засыпаешь в постели —

С мокрыми глазками и типом на порядок взрослее…

Если ты дома, за окнами гром громкий грянул

И тебе страшно стало.

Девочка, думай меня рядом.

Если вдруг пьяная и куча пространства вариантов —

Помни про клятвы.

И, девочка, думай меня рядом.

Не поменял бы я тебя на тех кукол нарядных —

Клубных, дырявых.

Яро стонут и спину корябают.

Сердце прям прятал.

Я так жду тебя вспышкою яркой.

Девочка, думай меня рядом.

Якщо ти вдома…

Якщо ти вдома, за вікнами грім гучний гримнув

І тебе страшно стало.

Дівчинко, думай мене поряд.

Якщо раптом п'яна і купа простору варіантів

Пам'ятай про клятви.

І, дівчинко, думай мене поряд.

Не поміняв би я тебе на тих ляльок ошатних —

Клубних, дірявих.

Яро стогнуть і спину корябають.

Серце прямо ховав.

Я так чекаю тебе спалахом яскравим.

Дівчинко, думай мене поряд.

А пам'ятаєш, як нам постіль розстелив,

І разом тіла зливалися, пам'ятаєш, як при світлі ламп?

Але майстри твої істерики, тіні, стіна, вибач,

Але я стереораб, що сіренький світ простягав і танув.

А ми з нею полум'я вишукування забрали,

Думав за гранью і писав тобі сакральним змістом.

А якщо можна — зійду тепер з неба посланням,

Снігом великоднім, і прийду до тебе тілом в астралі.

Я в полону Освенцима.

Ризик і ти мертвий,

Де серце падало стукіт ще вниз прямий по ребрах.

Бликами у вікнах буду порохом вибухами порваним,

Злим і упоратим, неважливо, ти головне — пам'ятай.

Якщо ти вдома, за вікнами грім гучний гримнув

І тебе страшно стало.

Дівчинко, думай мене поряд.

Якщо раптом п'яна і купа простору варіантів

Пам'ятай про клятви.

І, дівчинко, думай мене поряд.

Не поміняв би я тебе на тих ляльок ошатних —

Клубних, дірявих.

Яро стогнуть і спину корябають.

Серце прямо ховав.

Я так чекаю тебе спалахом яскравим.

Дівчинко, думай мене поряд.

Я несамовито ховав, почуття, думав улечу з тобою.

Думай мене поруч, я там лікуюся і що з того?

Порожні квартири, почуття тривоги затягне, як джгут.

На моєму серці, на пам'ять до тих днів, де більше не чекають.

Думай мене поряд, поки нас усіх заб'є там.

З нормального варика, з тої ваги, що мені Ярик дав.

Ти в дзеркалі палиш руки, що обійняли плечі твої.

Я в клітчастому поло, і нам не легше — там немає нас двох.

Адже час розчинив, як сенс почуття приходу

Те, що назвали «Любов», яка є профнепридатною.

Тепер, або ж одразу була такою тоді…

Валяв на койки дам, а сам ж чекав, взагалі, на якій тоді?

Котрий місяць за місяцем, плавимо весь наш час,

А я боявся так сильно, що все вилетить кремінь.

Думай мене поруч, коли засинаєш у постелі —

З мокрими очками і типом на порядок доросліше…

Якщо ти вдома, за вікнами грім гучний гримнув

І тебе страшно стало.

Дівчинко, думай мене поряд.

Якщо раптом п'яна і купа простору варіантів

Пам'ятай про клятви.

І, дівчинко, думай мене поряд.

Не поміняв би я тебе на тих ляльок ошатних —

Клубних, дірявих.

Яро стогнуть і спину корябають.

Серце прямо ховав.

Я так чекаю тебе спалахом яскравим.

Дівчинко, думай мене поряд.