Аргентина - Чи-Ли

Далёких стран чудесный край.

Возможно рай, возможно рай.

И капитан уходит вдаль.

Тогда прощай, не забывай.

И она не забудет, песен век не будет.

Как она смеется, не увидит никто.

Как она просила, море отпустило.

Только это было давно.

Аргентина, Аргентина!

Аргентина — плачет, Аргентина — плачет.

Слёз своих не прячет, слёз своих не прячет.

Аргентина — плачет, Аргентина — плачет.

Слёз своих не прячет, слёз своих не… прячет.

Там зажигаются огни.

Где в порт приходят корабли.

И снова в даль они плывут.

Их маяки, опять зовут.

Лишь она не забудет, песен век не будет.

Как она смеется, не увидит никто.

Как она просила, море отпустило.

Только это было давно.

Аргентина, Аргентина!

Аргентина — плачет, Аргентина — плачет.

Слёз своих не прячет, слёз своих не прячет.

Аргентина — плачет, Аргентина — плачет.

Слёз своих не прячет, слёз своих не… прячет.

Как он прощаться не привык.

Мне рассказал, один старик.

В тумане дальних островов.

Она хранит, его любовь.

И она не забыла, песен не любила.

Как она смеется, не увидел никто.

Как она просила, море отпустило.

Только это было давно.

Аргентина, Аргентина!

Аргентина — плачет, Аргентина — плачет.

Слёз своих не прячет, слёз своих не прячет.

Аргентина — плачет, Аргентина — плачет.

Слёз своих не прячет, слёз своих не… прячет.

Далеких країн чудовий край.

Можливо рай, можливо рай.

І капітан йде вдалину.

Тоді прощай, не забувай.

І вона не забуде, пісень повік не буде.

Як вона сміється, не побачить ніхто.

Як вона просила, море відпустило.

Лише це було давно.

Аргентино, Аргентино!

Аргентина - плаче, Аргентина - плаче.

Сліз своїх не ховає, сліз своїх не ховає.

Аргентина - плаче, Аргентина - плаче.

Сліз своїх не ховає, сліз своїх не ховає.

Там запалюються вогні.

Де в порт приходять кораблі.

І знову в далечінь вони пливуть.

Їхні маяки, знову звуть.

Лише вона не забуде, пісень повік не буде.

Як вона сміється, не побачить ніхто.

Як вона просила, море відпустило.

Лише це було давно.

Аргентино, Аргентино!

Аргентина - плаче, Аргентина - плаче.

Сліз своїх не ховає, сліз своїх не ховає.

Аргентина - плаче, Аргентина - плаче.

Сліз своїх не ховає, сліз своїх не ховає.

Як він прощатися не звик.

Мені розповів один старий.

У тумані далеких островів.

Вона зберігає його любов.

І вона не забула, пісень не любила.

Як вона сміється, не побачив ніхто.

Як вона просила, море відпустило.

Лише це було давно.

Аргентино, Аргентино!

Аргентина - плаче, Аргентина - плаче.

Сліз своїх не ховає, сліз своїх не ховає.

Аргентина - плаче, Аргентина - плаче.

Сліз своїх не ховає, сліз своїх не ховає.