Иной - Catharsis, Симфонический оркестр «Глобалис»

Свет?

Нет, не свет…

Странный отблеск немого огня.

Он Снова здесь,

Снова жаждет решать за меня.

Нет,

Не смотреть!

В зеркалах угасает заря…

Кто

В них застыл?

Кто живет в них — Он или Я?

Стынет свет, слепит тьма,

Разрушаю, творя,

Так дай мне силы…

С тобой смогу

Коснуться самой древней тайны,

Но нам с тобой

Проклятьем имя суждено — Иной!

Ночь

Настает,

Сердце раня осколками дня.

Тьма

Правит бал —

Кто-то снова сильнее меня…

Жизнь?

Нет не жизнь…

Эту фальшь лишь мельком углядя,

Прочь!

Прочь беги!

Но нельзя убежать от себя…

Мне с тобою не жить,

И не жить без тебя —

Так дай мне силы!

Мы — два крыла

Подобной Солнцу сильной птицы,

Но нам с тобой

Проклятьем имя суждено — Иной!

Стынет свет, слепит тьма,

Разрушаю, творя,

Только не для себя.

Мне с тобою не жить,

И не жить без тебя —

Так дай мне силы!

С тобой смогу

Коснуться самой древней тайны,

Но нам с тобой

Проклятьем имя суждено…

Мы — два крыла

Подобной Солнцу сильной птицы,

Но нам с тобой

Проклятьем имя суждено — Иной!

Світло?

Ні, не світло…

Дивний відблиск німого вогню.

Він Знову тут,

Знову хоче вирішувати за мене.

Ні,

Не дивитися!

У дзеркалах згасає зоря…

Хто

В них застиг?

Хто живе в них — Він або Я?

Стигне світло, сліпить темрява,

Руйнюючи, творячи,

Так дай мені сили.

З тобою зможу

Торкнутися найдавнішої таємниці,

Але нам з тобою

Прокляттям ім'я судилося — Інший!

Ніч

Настає,

Серце ранячи осколками дня.

Темрява

Править бал —

Хтось знову сильніший за мене...

Життя?

Ні не життя…

Цю фальш лише мельком вбачаючи,

Геть!

Геть біжи!

Але не можна втекти від себе...

Мені з тобою не жити,

І не жити без тебе —

Тож дай мені сили!

Ми— два крила

Подібний Сонцю сильного птаха,

Але нам з тобою

Прокляттям ім'я судилося — Інший!

Стигне світло, сліпить темрява,

Руйнюючи, творячи,

Тільки не для себе.

Мені з тобою не жити,

І не жити без тебе —

Тож дай мені сили!

З тобою зможу

Торкнутися найдавнішої таємниці,

Але нам з тобою

Прокляттям ім'я судилося…

Ми— два крила

Подібний Сонцю сильного птаха,

Але нам з тобою

Прокляттям ім'я судилося — Інший!