Wedding Day - Carmen Consoli

One look from him and I fell under his spell

His manicured fingers moved like a magician’s

His lips in proportion to the pearly-white, dazzling

Perfection of his irresistible smile

With great expertise, never wasting a word

I gave in to his charm and persuasion as he sweet talked to me

We started to meet and date fast and furiously

In all the unusual places we could think of

My artful young man had endless resources

Pulling the strings that seduced me

No hesitation when he asked me sincerely

«Come on let’s get married»: he was a master of self-assured ease

Wedding day memories come back to remind me

A veil of white lace trailing softly behind me

Something borrowed’n’blue, something old’n’new

As I waited devoutly from the groom to appear

Crammed in their pews the guests growing restless

Restraining their pent-up hysteria

The minutes ticked by with relentless precision

So where on earth was my husband to be?

No hesitation when he asked me sincerely

«Come on let’s get married»: he was a master of self-assured ease

Wedding day memories come back to remind me

A veil of white lace trailing softly behind me

No nervous bridegroom in manly composure

Only the priest in cospicuous embarassment

Wedding day memories come back to remind me

A veil of white lace trailing softly behind me

No nervous bridegroom in manly composure

Only the priest in cospicuous embarassment

Wedding day memories come back to remind me

A veil of white lace trailing softly behind me

No wedding march to walk down the aisle with

Just the dull dirge of my inconsolable grieving

Один його погляд, і я впав під його чари

Його доглянуті пальці рухалися, як у фокусника

Його губи пропорційно перламутрово-білим, сліпучим

Досконалість його непереборної посмішки

З великим досвідом, ніколи не витрачаючи ні слова

Я піддався його чарівності та переконанням, коли він мило розмовляв зі мною

Ми почали швидко та люто зустрічатися та зустрічатися

У всіх незвичайних місцях, які ми могли придумати

Мій спритний молодий чоловік мав нескінченні ресурси

Потягнувши за ниточки, які мене спокусили

Без вагань, коли він щиро запитав мене

«Давай одружимось»: він був майстром самовпевненої невимушеності

Спогади про день весілля повертаються, щоб нагадати мені

Позаду м’яко тягнеться вуаль із білого мережива

Щось запозичене’блакитне, щось старе’нове

Як я побожно чекав від нареченого з’явитися

Натиснувши на лавки, гості стають неспокійними

Стримуючи свою затаємну істерику

Хвилини пливли з невблаганною точністю

Тож де ж мав бути мій чоловік?

Без вагань, коли він щиро запитав мене

«Давай одружимось»: він був майстром самовпевненої невимушеності

Спогади про день весілля повертаються, щоб нагадати мені

Позаду м’яко тягнеться вуаль із білого мережива

Жодного нервового нареченого у мужньому спокої

Лише священик у значному збентеженні

Спогади про день весілля повертаються, щоб нагадати мені

Позаду м’яко тягнеться вуаль із білого мережива

Жодного нервового нареченого у мужньому спокої

Лише священик у значному збентеженні

Спогади про день весілля повертаються, щоб нагадати мені

Позаду м’яко тягнеться вуаль із білого мережива

Немає весільного маршу , щоб пройти до проходу

Лише нудний оплакання мого невтішного горя