Ennesima Eclisse - Carmen Consoli

In effeti sembra notte fonda

l’ennesima eclisse tra un dolore e un altro

qua giu’all’inferno s’invecchia l’aria e’piu’accesa

qua giu’all’inferno si cambia piu’spesso rotta

nessuna beata certezza ne’l’ombra

di commovente pieta'…

non pensare che sia distante non pensare

non pensare che sia distante non pensare

non pensare che sia distante

da qui vedo la tua casa

In effetti tra un girone e un altro

cercavo i tuoi occhi blu di metilene

qua giu’all’inferno perpetua

croce e delizia

qua giu’all’inferno si sconta

l’aspra e inflessibile sentenza

tra gli inferi il dubbio serpeggia

nessuna beata certezza ne’l’ombra

di commevente pieta'…

non pensare che sia distante non pensare

non pensare che sia distante non pensare

non pensare che sia distante

da qui vedo la tua casa

Насправді таке відчуття, ніби середина ночі

ще одне затемнення між одним болем та іншим

тут, у пеклі, повітря стає старішим і світлішим

тут, у пеклі, ми частіше змінюємо курс

немає блаженної впевненості в тіні

зворушливого жалю...

не думай, що це далеко, не думай

не думай, що це далеко, не думай

не думай, що це далеко

звідси я бачу твій дім

Фактично між однією групою та іншою

Я шукав твої метиленові блакитні очі

тут, у вічному пеклі

хрест і радість

тут, у пеклі, знижено

суворий і негнучкий вирок

сумніви віють у підземному світі

немає блаженної впевненості в тіні

жалісливого жалю...

не думай, що це далеко, не думай

не думай, що це далеко, не думай

не думай, що це далеко

звідси я бачу твій дім