Piccolo Cesare - Carmen Consoli

La chiamano coscienza popolare

ed una febbre insolita

offende la ragione ed alimenta ideali di uguaglianza

Non lascerІ che questa orrenda epidemia contagi gli animi

diffonderІ il terrore tra il mio popolo

e brandirІ il mio scettro contro ogni ritrosia

La notte guarda e non consiglia

trascina sgomento ed ingombranti ore

un buio cieco come rabbia come agonia

Sua maest cerca quiete tra i guanciali di seta

cerca il sonno dei giusti tra marmi preziosi e soffitti affrescati

cerca unЂ™oasi di pace per lЂ™anima.

Non lascerІ a questa indomita plebaglia via di scampo

il cane che ha gi morso il padrone

di certo un giorno o lЂ™altro prover a rifarlo

La notte un precipitare senza appiglio

lЂ™attrito stridente di incubi e rimorsi

un vuoto dЂ™aria e di speranza, di lucidit

Sua maest cerca quiete tra i guanciali di seta

cerca il sonno dei giusti tra marmi preziosi e soffitti affrescati

cerca unЂ™oasi di pace per lЂ™anima cos¬ distante da dimenticare

la maniera brutale con cui ha preteso devota obbedienza

Sua maest cerca quiete tra i guanciali di seta

ma il riposo dei giusti dominio di un regno chiamato coscienza

scender a compromessi con il buon Dio

ricoprirai altari di diamanti

otterr lЂ™indulgenza e la facolt di ribaltare il senso dei comandamenti

(Grazie a pasqualo per questo testo)

Вони називають це народною свідомістю

і незвичайна лихоманка

воно ображає розум і живить ідеали рівності

Я не дозволю цій жахливій епідемії заразити людей

Я поширю жах серед свого народу

і я буду махати своїм скіпетром проти всякого небажання

Ніч дивиться і не радить

тягне тривогу і громіздкі години

темрява, сліпа, як гнів, як агонія

Його Величність шукає спокою серед шовкових подушок

воно шукає сну праведного серед дорогоцінних мармурів і фресок

шукай оазису спокою для душі.

Я не дам виходу цій незламній натовпі

собака, яка вже вкусила свого господаря

Я обов’язково колись спробую це зробити знову

Ніч падіння без хватки

скрипуче тертя кошмарів і докорів сумління

вакуум повітря і надії, ясності

Його Величність шукає спокою серед шовкових подушок

воно шукає сну праведного серед дорогоцінних мармурів і фресок

він шукає оази спокою для душі настільки далекої, що вона забувається

жорстокий спосіб, яким він вимагав відданої покори

Його Величність шукає спокою серед шовкових подушок

а решта праведного панування в царстві називається свідомістю

компроміс з добрим Господом

вівтарі покриєш діамантами

він отримає індульгенцію і здібність перевернути сенс заповідей

(Спасибі Pasqualo за цей текст)